Справжня причина війни. 2014.

Причина війни проста і зрозуміла. Проте, як не дивно, про неї зовсім не чути: про це не пишуть ЗМІ, про це не говорять політики.

Про справжню причину російської експансії було відомо ще 5 березня 2014 р., її озвучив міністр іноземних справ С. Лавров, а 19 квітня підтвердив прес-секретар Путіна Д. Пєсков – це загроза входження України в НАТО.
Все інше – федералізація та російська мова як друга державна – це не що інше, як «маленькі хитрощі мистецтва переговорів» згідно з правилом: «Щоб вирішити одне питання, треба поставити ще два невирішуваних».

Принципове питання, від якого Москва не відступить, це гарантована відсутність на території України ракет НАТО. А для цього Україна повинна мати зафіксований у Конституції статус постійно-нейтральної держави.

Саме з цим пов’язана й вимога Москви про перенесення президентських виборів на осінь: її сенс в тому, що за нинішнього стану справ на виборах перемагає прозахідний кандидат, а це легітимізує рух України в ЄС і НАТО. Натомість компромісного кандидата, спроможного 25 травня стати Президентом і забезпечити Україні нейтралітет, Москва не бачить.

Якби Росія хотіла завоювати Україну, то вона це зробила би ще у березні, коли держава була некерована, а українська армія небоєздатна. Натомість з кожним днем зростає обороноздатність як армії, так і цивільного населення. Те, що зараз робить Росія – це незграбна спроба якщо не відновити паразитичний баланс, то хоча б убезпечити Москву від ракетно-ядерного удару. Доки не буде усунута ця смертельна загроза, доти триватиме жорсткий тиск з боку Росії з усілякими диверсіями, провокаціями, заворушеннями, воєнними конфліктами, убитими і пораненими.

Чому приховується справжня причина війни?
Про справжню причину війни, а отже простий спосіб її припинення, в Україні воліють не поширюватися, натомість жваво обговорюють «безумство» Путіна, його «манію величі» тощо. Хоча, здавалось би, набуття Україною постійного нейтралітету, закріпленого в Конституції, – річ доволі проста, адже Україна вже має статус позаблокової держави. Росія за нейтралітет, та й Захід особливо не буде впиратися, адже для нього важливо, щоб Україна не повернулася під панування Москви, бо це шлях до відновлення СРСР. Тобто нейтральна Україна – це компроміс між Москвою і Заходом. То в чому проблема?

Річ у тім, що нейтральний статус України означає формування нового балансу й нових гарантій його підтримання. Оскільки міфи про «братський російський народ», «дружній Захід» і «міжнародні гарантії» зруйновані, то єдиним гарантом нового балансу може бути Україна з потужною масовою Народною Самообороною за Швейцарською моделлю.

Ви запитаєте: А чому нинішній владі це не підходить? Вона ж так любить Швейцарію, особливо її банківську систему, курорти і нерухомість. Річ у тім, що ця влада є продовженням попередньої: старі корупційні схеми далі працюють, злочинці не покарані, награбовані активи не повернуті, вакцинаційний геноцид триває. Оскільки влада лишилася паразитичною, то поява організованого і озброєного громадянського суспільства неминуче завершиться її відстороненням разом з усім паразитичним класом. Тому «нова влада» категорично проти нейтралітету і боїться навіть згадувати про нього. Але якщо не нейтралітет, то яка альтернатива?

Війна без кінця чи Новий баланс
Для владної верхівки найголовніше завдання – збереження свого панування, навіть ціною розчленування України. Поширені нині заклики до негайного вступу в ЄС означають неминучий розділ України: правобережна під протекторат Заходу, лівобережна – Москви. В результаті Україна залишиться слабою і перетвориться на прифронтову зону, де змагаються між собою НАТО і Росія. Слабкість народу-донора – це саме те, що треба паразитичній верхівці.

Нинішня війна паразитів зовсім не лякає.

По-перше, якщо в Україні стане справді гаряче, то верхівка негайно втече у свої закордонні маєтки.

По-друге, саме завдяки напруженій ситуації «нова влада» успішно заблокувала заходи з люстрації й антикорупції: якби не російська агресія, то більшість нардепів і урядовців вже були б позбавленими волі та майна.

По-третє, конфліктна ситуація дозволяє отримувати нові ґранти й кредити і далі «пиляти бюджет».

Бажано:

1. Україна набуває статусу постійного нейтралітету, що фіксується в новій Конституції Української держави і, можливо, підтверджується Радою безпеки або Генеральної асамблеї ООН.

2. Головним гарантом суверенітету та цілісності України виступають масова Народна Самооборона і контрактна армія, організовані на основі Швейцарської моделі.

3. Україна підтримує взаємовигідні економічні стосунки з країнами.

І. Каганець

Kastany_Kherson

Справжня причина війни. 2014.: 1 комментарий

Обсуждение закрыто.