Cуспільно-політичний проект подолання кризи українського суспільства і держави

Суспільно-політичний проект
(концепція)

Група “Народний суверенітет” пропонує суспільно-політичний проект подолання кризи українського суспільства і держави.

Преамбула Проекту

Проект грунтується на заміщенні існуючої системи домінування держави над суспільством на систему реалізації природних прав громадян згідно сутності ст. 5 Конституції України.
Проект передбачає реалізацію нового суспільно-політичного устрою через одночасну і взаємопов’язану зміну правового регулювання 6-ти ключових інститутів держави і суспільства: місцевого самоврядування, виборчої, судової і правоохоронної систем, умов реалізації праці та функціонування власності.
Метою Проекту є формування в Україні такого суспільно-політичного устрою, при якому праця, реалізована за класичними правилами, породжує легітимну власність, право володіння якою гарантується державою, починаючи від місцевого самоврядування, а суспільство, через посередництво виборчої та судової систем, функціонує за законами, що відповідають цивілізаційній матриці народу.
Головними проблемами сьогоднішньої України є домінування держави над суспільством, чиновника над громадянином, концентрація 90% промислової власності в руках олігархів. Ці фактори унеможливлюють проведення необхідних реформ і є причиною Майданів. Така політична та економічна системи не відповідають суспільному світобаченню, сутності ст. ст. 5 і 13 Конституції України, згідно яких джерелом влади є народ, а всі ресурси є загальнонародною власністю.
Наслідком такої політико-економічної системи є відчуженість громадянина від держави, подвійна мораль, корупція у всіх сферах суспільного життя, олігархічна політика і економіка.
Спосіб вирішення проблем — заміщення існуючої політичної системи влади на систему реалізації природних прав людини і громадянина в межах єдиного правового поля. Механізм такого заміщення — формування держави знизу вгору за принципом субсидіарності (унітарна децентралізована республіка як система громад, об’єднаних у державу).
Засіб вирішення проблем — створення першої в Україні ідеологічної партії з програмою зміни системи формування і функціонування інститутів влади і суспільства.
На сьогодні в Україні немає жодної політичної партії, яка би в своїй програмі ставила за мету зміну системи організації і функціонування суспільних та державних інститутів.
Пропонується сформувати першу в Україні ідеологічну партію, програмним завданням якої буде репалізація цього проекту.

Ідеологічні засади Проекту

Запорукою побудови успішного суспільства і держави є відповідність суспільних та державних механізмів країни світобаченню її громадян, їх уявленням про справедливу та ефективну владу.
Відповідно ідеологія Проекту ґрунтується на світобаченні, суспільних і культурних традиціях українського народу, що становлять зміст його цивілізаційної матриці, незалежно від національності, конфесії, соціального стану громадян.
Проектом пропонується в основу реформування країни покласти спільні для всього населення принципи та цінності, історично, протягом століть, сформовані на цій території в часи функціонування єдиного українського суспільно-економічного і культурного простору — до Переяслава. Опубліковані історичні дослідження доводять, що цивілізаційна матриця українського суспільства формувалася з часів ранньої Київської Русі і стала спільною для всіх регіонів країни. Основні риси цього суспільства – розвинуте місцеве самоврядування з можливістю здійснення територіальними громадами своїх функцій, ефективна виборча та судова системи, традиційний для українця інститут власності, інститут праці, що забезпечує належний рівень життя громадян, рівноправність релігійних конфесій, повага до інших народів та культур.
Після поділів України в 17ст. колоніальні адміністрації вводили власні, характерні для країн – метрополій механізми управління українським суспільством. В результаті цього, не дивлячись на чверть століття незалежності, сьогодні маємо фундаментальну проблему країни – невідповідність чужих принципів формування і функціонування влади тому світобаченню, яке властиве українському суспільству і проявляється у формі протестів – Майданів.
Зазначена невідповідність полягає в тому, що сьогодні одна група чиновників (прокуратура і міліція) контролює іншу групу чиновників (державні управлінці), а суспільство штучно усунене від контролю за діяльністю цих груп. На противагу цьому Проектом пропонується поставити обидві групи державних службовців під контроль структур громадянського суспільства.
Викладені вище принципи організації суспільства і держави грунтуються на теоретичних розробках відомих вчених Дугласа Норта, Френсіса Фукуями, Ернандо де Сото, Елеонор Остром та інших.
Отже, визначальним є належне виявлення притаманних народу України елементів цивілізаційної матриці та імплементація їхньої сутності в основу нового суспільно-політичного устрою.
Наведені вище положення є основою ідеології, яка пропонується суспільству.

Програмні засади Проекту

Реалізація Проекту досягається через формування і утвердження в Україні суспільно-політичного устрою з наступними характерними ознаками:
1. Структура і повноваження органів влади, формування місцевих і центрального бюджетів, способи і механізми контролю за діяльністю посадових осіб представницьких та виконавчих органів влади здійснюються за принципом субсидіарності з низу вгору.
2. Судова система реорганізується з врахуванням традиційної практики українського судочинства, досвіду застосування Руської Правди та Литовських Статутів.
3. Держава максимально обмежує втручання в особисте життя громадян та функціонує за принципом “держава для громадян, а не громадяни для держави”.
4. Забезпечується демонополізація в усіх сферах суспільного життя, правовідносини в суспільстві формуються на засадах вільної конкуренції і чесної змагальності.
5. Формується гармонійне співвідношення різних форм власності та їх функціонування в інтересах суспільства.
6. Встановлюється справедливий розподіл реалізованої праці, соціальна підтримка надається лише реально потребуючим громадянам.
7. Тисячолітня духовна та культурна спадщина є надбанням всіх громадян України. Не допускається будь-яка цензура сутності цієї спадщини.
8. Держава забезпечує рівноправність усіх релігій. Законодавчо забезпечується толерантність в міжетнічних стосунках на основі визнання цінностей всіх національних культур в Україні.

Охарактеризований вище новий суспільно-політичний устрій України досягається шляхом зміни суспільних відносин та системи формування і функціонування влади через впровадження нового правового регулювання чотирьох ключових інститутів держави (місцеве самоврядування, судова та виборча системи, правоохоронні органи,) і двох визначальних інститутів суспільства (функціонування праці та функціонування власності).
Перелік ключових державних і суспільних інститутів, зміна яких передбачається проектом, є необхідним і достатнім. Пропонована зміна зазначених інститутів створить передумови для вирішення проблем в інших сферах суспільного життя і функціонування держави (освіта, наука, медицина, збройні сили, тощо).
Перелічені інститути слід реформувати одночасно, в узгодженні та взаємозв’язку між собою.
Проектом пропонується наступний концептуальний зміст шести ключових інститутів суспільства і держави:

Місцеве самоврядування

Прийняти закон про територіальні громади (дальше – ТГ), яким передбачити:
— процедуру оформлення правосуб’єктності ТГ, їх функції, повноваження і відповідальність, спосіб формування владних структур знизу вгору за принципом субсидіарності;
— формування районних рад з числа голів ТГ, механізми впливу районної ради на призначення/звільнення керівників поліції, прокуратури і суду в районі;
— усунення політичних партій від участі у місцевих виборах;
— простий, зручний для застосування механізм обрання/відкликання голів ТГ;
Така система робить закон визначальним у стосунках між суспільством і державою на місцевому рівні.

Виборча система

— законодавчо встановити, що базовим рівнем місцевого самоврядування є місцева територіальна громада, а базовим рівнем структур державної влади є район. Формування представницької та виконавчої влад на цих рівнях відбувається без участі партій;
— встановити, що районна рада формується з числа голів ТГ;
— законодавчо виключити будь-яке втручання партій, представників Президента, інших державних структур в процес виборів голів ТГ і формування районних рад;
— законодавчо встановити, що вибори депутатів обласних рад і парламенту відбуваються на партійній основі за пропорційною системою з відкритими регіональними списками. До обласної ради обираються громадяни виключно з числа мешканців даної області;
— законодавчо встановити практичний механізм відкликання обраних осіб будь-якого рівня з вичерпним переліком підстав, в тому числі з причини втрати довіри;

Система судочинства

— законодавчо гарантувати незалежність системи судочинства від представницької і виконавчої гілок влади; контроль за функціонуванням судової системи передати від структур, сформованих органами влади, до формувань громадянського суспільства;
— законодавчо встановити, що претенденти на посаду суддів місцевого суду повинні мати стаж юридичної практики не менше 10 років, належний майновий ценз, забезпеченість житлом;
— законодавчо встановити механізми впливу територіальних громад (районних рад) на призначення/відкликання голів місцевих судів

Правоохоронні органи:

— законодавчо розмежувати функції кримінальної поліції та поліції забезпечення правопорядку відповідно до повноважень центральних і місцевих органів влади;
— підпорядкувати слідчі структури МВС Міністерству юстиції;
— законодавчо розмежувати нагляд за дотриманням Конституції, законів України між інститутом представників Президента та правоохоронними органами;
— вилучити у МВС функції, не пов’язані із забезпеченням правопорядку;

Функціонування праці

— законодавчо обмежити рівень сукупного вилучення грошового еквіваленту реалізованої громадянином праці до 30%;
— замінити діючу солідарну систему пенсійного забезпечення страховою;
— законодавчо встановити можливість успадкування пенсійних відрахувань у страховій системі пенсійного забезпечення.
Такі реформи дозволять знизити рівень тінізації економіки та будуть сприяти становленню середнього класу власників та розпорядників своєї праці.

Функціонування власності

— законодавчо визначити принципи надбання власності та переходу права власності;
— законодавчо визначити перлік джерел фінансування надбання власності в суспільно-легітимний спосіб;
— виключити можливості втручання влади у функціонування об’єктів власності та перехід права власності;
— законодавчо встановити критерії віднесення власності до категорії “олігархічна” і провести оцінку використання такої власності з точки зору інтересів суспільства;
— оптимізувати структуру власності (переведення у приватну власність об’єктів державної та комунальної власності, функціонування яких є неефективним для громади чи суспільства);
— забезпечити прозорість і ефективність використання державної власності;
— законодавчо запровадити обов’язкову реєстрацію прав власності та відкритий і загальнодоступний реєстр власності;
— обмежити функціонування суспільно значущої монопольної власності через антимонопольні закони;

Просмотр рекламы на сайте — ваша благоДАРность за информацию ))
Будь взаимоуважительным




Cуспільно-політичний проект подолання кризи українського суспільства і держави: 2 комментария

  1. Сьогодні в Україні складається ситуація, при якій волонтери руйнують державний апарат. Будь-який чиновник мислить просто: якщо все одно привезуть волонтери, то можна сміливо красти з бюджету.

    Це може для когось здатися невиправданим і навіть дивним, але сьогодні волонтери руйнують державний апарат. Будь-який чиновник мислить дуже просто і приземлено: якщо все одно привезуть волонтери, то можна сміливо красти з бюджету. Система бюджетування передбачає, що якщо виділені кошти не були витрачені, то в наступному році їх не виділять, тому що вони не потрібні. Уявімо собі ситуацію, яка неодноразово висвітлювалася в ЗМІ.

    Група волонтерів, вирішивши допомогти військовим, їде за кордон, купує там, скажімо, партію бронежилетів і їде з ними назад, піддаючи себе ризику, тому що захід це не зовсім законне. У підсумку всі щасливі: волонтери — допомогли солдатам, солдати — більш захищені, чиновники — можуть сміливо «розпиляти» виділені гроші на жилети.

    Таким чином, складається ситуація, коли добровільні помічники держави — волонтери та активісти — перебирають на себе обов’язки і функції держави, стимулюючи деградацію останнього, що може привести до його руйнування. Активний третій сектор, різнобічне і небайдуже суспільство — це добре, але якщо його діяльність (часто фінансується грантодателями у власних інтересах) передбачає самоусунення державних структур — це ще один тривожний сигнал в скарбничку українських ризиків.

  2. Вовків називають санітарами лісу. Недаремно воїни наших предків, до насильницького хрещення, асоціювали себе саме з вовками.
    А в народі, собак і до наших днів — не дуже поважають. Твердження про те, що «собака — друг людини» не цілком вірне.
    Це котів можна назвати друзями, бо мають певну незалежність і сприймають людину як рівну собі істоту, а собаки — раби людини.
    На жаль, чужінська холопська христова віра багато кого з нащадків «вільних вовків» перетворила зараз на… рабів.
    Ще залишилось в українців загострене почуття справедливості, але повстати проти чужінців-загарбників сучасним українцям дуже важко, бо рабська свідомість заважає.

    Австрійські біологи довели, що почуття справедливості так само характерно для вовків, як і для їх одомашнених родичів — собак. Таким чином, ця якість не з’явилася під час життя з людиною, а була успадкована від спільних предків собак і вовків.

    І собаки, і вовки можуть відмовлятися від взаємодії, якщо за умовами експерименту їм дістається менша нагорода, ніж їх родичеві за ту саму дію, або взагалі ніякої. Таким же чином поводяться люди і деякі примати. Вважається, що поява почуття справедливості у собак могла бути пов’язано з тим, що їх приручила людина.

    Вчені з Віденського ветеринарного університету провели експеримент: вовків навчали натискати на дзвінок, показуючи їм, що їх родич отримує за це винагороду. Якщо нагорода виявлялася менше, ніж очікували вовки, або її зовсім не було, то вони відмовлялися далі брати участь в експерименті. При цьому якщо «партнера» не було, вовки продовжували виконувати необхідні дії.

    Це показує, що відсутність нагороди саме по собі не є причиною відмови від взаємодії з тренером. Вони відмовляються від співпраці тому, що інший отримує щось, а вони самі ні.

    Вчені помітили, що вовки навіть чутливіші до несправедливості, ніж собаки. Крім того, на готовність виконувати команди впливало і положення тварини в зграї.
    Тварини, що займають більш високе положення, швидше реагували на нерівність, тому що не звикли до ситуації, в якій отримують менше або не отримують зовсім.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *