Консультации по земельным вопросам


Як оформити спадщину на земельну ділянку?

За заповітом після смерті матері я отримала у спадок приватизовану земельну ділянку, 3054 кв. м, призначену для будівництва житлового дому та ведення особистого підсобного господарства. Землю приватизовано на підставі державного акта на право особистої власності на землю, виданого 15.09.1995 Українською сільською радою. Переоформити акт приватизації на моє ім’я відмовились, посилаючись на те, що минуло 10 років і потрібно оформляти приватизацію повторно за 400 грн. Чи справедливо це?

Відповідь юриста:

Однозначно відповісти на це запитання неможливо, оскільки читачка не зазначила, чи прийняла вона в установлений законодавством строк спадщину після смерті своєї матері, а також не повідомила інші факти.

Отже, читачка звернулася за переоформленням акта на землю, передану їй у спадщину, через 10 років після видачі акта (акт видано в 1995 році).

Статтею 1225 Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004 року, визначено, що «право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення».

Відповідно до статей 1268-1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, повинен протягом шести місяців із часу відкриття спадщини особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (стаття 1220 Цивільного кодексу України).

Якщо мати читачки померла раніше ніж за 6 місяців до набрання Цивільним кодексом України чинності (він набрав чинності 01.01.2004), то згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на той момент, існують додаткові підстави визнання читачки спадкоємицею. Такими підставами можуть бути дії читачки, які свідчать про фактичний її вступ в управління або володіння спадковим майном (земельною ділянкою). Такими діями можуть бути, наприклад, здійснення поліпшень земельної ділянки, її оброблення, оплата будь-яких витрат тощо. Якщо мати читачки померла пізніше ніж за 6 місяців до набрання Цивільним кодексом України чинності, але з дати її смерті до 01.01.2004 читачка вчинила дію, яка свідчить про те, що вона вступила в управління майном, то вона також вважається такою, що прийняла спадщину.

Згідно з пунктами 1, 3 статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може отримати свідоцтво про право на спадщину, однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Тобто той факт, що читачка не отримувала свідоцтва про право на спадщину, не позбавляє її права власності на неї. Головне, щоб читачка на день смерті матері проживала з нею (за її адресою) або протягом шести місяців з дати її смерті подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. У таких випадках читачка є особою, що прийняла спадщину, а значить є власником вказаної земельної ділянки. Вона має право звернутися до державної нотаріальної контори за останнім місцем проживання її матері для отримання свідоцтва про право на спадщину, а у випадку відмови державного нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину — до суду.

Якщо читачка не прийняла спадщину в порядку, зазначеному вище, а також спадщину не прийнято іншими особами, які є спадкоємцями за законом чи заповітом, то можливо, що відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України зазначену спадщину буде визнано судом відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Таку заяву може бути подано після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. У такому випадку питання щодо отримання земельної ділянки у власність необхідно вирішувати з відповідною сільською радою за місцем знаходження земельної ділянки. Одним із шляхів вирішення питання є дійсно приватизація земельної ділянки.

За наявності підстав вважати себе такою, що не прийняла спадщину у встановлений строк із поважних причин чи прийняла спадщину (наприклад, вступила в управління земельною ділянкою), читачка може звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатну приватизацію земельної ділянки в межах норм, визначених нижче. Така безоплатна приватизація здійснюється тільки один раз. При цьому громадянин, що здійснює безоплатну приватизацію, повинен нести витрати за виконання землевпорядних робіт.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.1996 1548 та відповідно до Наказу Держкомітету України по земельних ресурсах «Про затвердження Граничних розмірів плати з виконання землевпорядних робіт» від 12.08.2004 264, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за 042/9641, розмір вартості робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України не може перевищувати дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (153 гривні).

Порядок безоплатної приватизації земельної ділянки визначено статтею 118 Земельного кодексу України, згідно з якою:

1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

2. Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів і документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

3. Громадяни — працівники державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

4. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

5. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству — також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

6. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

7. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

8. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада в місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до статей 116, 121 Земельного кодексу України громадяни України можуть безоплатно отримати (приватизувати) земельні ділянки у межах таких розмірів (норм):

а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано кілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності на території відповідної ради сільськогосподарських підприємств розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства — не більше двох гектарів;

в) для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Вважаю за потрібне також зазначити, що додатковою підставою для отримання земельної ділянки у власність, згідно зі статтею 119 Земельного кодексу України, є докази того, що певна особа добросовісно, відкрито і безперервно користувалася земельною ділянкою протягом 15 років, але не має документів, які б свідчили про наявність у неї прав на цю земельну ділянку.

Ганна ДУДАР (м. Київ):

Наш батько приватизував земельну ділянку біля хати та написав заповіт на двох дочок. Після смерті батька при оформленні документів нас змушують ділити земельну ділянку та знову приватизовувати вже приватизовану землю. Ми з сестрою хочемо спільно володіти майном і землею. Чи можливо переоформити земельну ділянку на спільну (сумісну) власність (співвласність)? Чи потрібно знову викликати землеміра, робити заміри та складати повторний план ділянки?

Відповідь юриста:

Перебування земельної ділянки у спільній (сумісній) власності є можливим. Право спільної (сумісної) власноcті прямо передбачено нормами законодавства. Для цього немає потреби виконувати повторні роботи із землеустрою, а тим більше здійснювати нову приватизацію земельної ділянки. Але все це за умови, що читачка та її сестра прийняли спадщину у встановлений законом строк, про що мова йшла вище.

Так, відповідно до пунктів 2, 3 статті 355 чинного Цивільного кодексу України: «Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом».

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 697-XII, громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі:

— одержання їх у спадщину;

— одержання частки землі у спільному майні подружжя;

— купівлі-продажу, дарування та обміну.

Статтею 86 Земельного кодексу України прямо передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Таким чином, вимоги відповідних посадових осіб, які зобов’язують читачку та її сестру «ділити» (визначати) частки земельної ділянки кожної із них, є неправомірними.

Щодо правомірності вимоги повторної приватизації земельної ділянки, у т.ч. повторних вимірювань ділянки та інших дій.

Із листа незрозуміло, які саме документи мала на увазі читачка, зазначаючи про оформлення документів після смерті її батька, якому на праві власності належала земельна ділянка. Також читачка не зазначила, коли помер її батько та чи не пропустила вона та/або її сестра строк для прийняття спадщини. Детальний опис порядку прийняття спадщини викладений у відповіді на попереднє запитання.

Якщо читачка та її сестра прийняли спадщину, то вони є власниками земельної ділянки. У цьому випадку не потрібні жодні додаткові дії щодо повторної приватизації земельної ділянки. Якщо читачка прийняла спадщину, але не отримала правоустановчий документ на земельну ділянку, то їй необхідно звернутися до державної нотаріальної контори за останнім місцем проживання її батька для отримання свідоцтва про право на спадщину, а у випадку відмови державного нотаріуса — до суду.

Якщо читачка та/або її сестра у встановлений законодавством строк не прийняли спадщину, то, можливо, настали наслідки, описані вище (спадщина визнана судом відумерлою та вже належить відповідній територіальній громаді). У цьому разі для набуття земельної ділянки у власність необхідно подавати документи до відповідної сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації для здійснення приватизації власності.
Д.Крунник

Просмотр рекламных блоков (переход по ним и реальный просмотр) на сайте — ваша БлагоДАРность за информацию ))
И + к вашей Карме
Будь отзывчивым, и измени свой Путь действием ))
На этом сайте — это действует.
Возврат Добра с увеличением.
В течении 9 дней.

Як приватизувати земельну ділянку
Порядок і строки приватизації земельної ділянки
Згідно з чинним законодавством України кожен громадянин, який користується земельною ділянкою, має право на безкоштовну її приватизацію в межах норм, визначених законом.
Довідкова інформація! Згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на приватизацію земельних ділянок у таких розмірах:
для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 га;
для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 га.

Зверніть увагу! Громадянин України може отримати земельну ділянку у власність шляхом безкоштовної приватизації тільки один раз по кожному виду користування в межах норм, визначених законом.
Безкоштовна приватизація земельної ділянки здійснюється за наступним порядком:

КРОК 1. Подання громадянином України в місцеву раду (якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або районної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) заяви про безоплатну передачу земельної ділянки у власність. У заяві вказується площа та цільове призначення земельної ділянки. Площа не може перевищувати норм, встановлених ст. 121 Земельного кодексу України.

КРОК 2. Прийняття рішення місцевою радою або районною державною адміністрацією про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.
Термін: Місцева рада або районна державна адміністрація зобов’язана прийняти рішення в місячний термін.

КРОК 3. Звернення особи, яка бажає приватизувати земельну ділянку, до землевпорядної організації і укладення договору з метою розробки документації із землеустрою.

КРОК 4. Розробка документації із землеустрою землевпорядною організацією.
Термін: визначається за домовленістю між замовником землевпорядної документації та землевпорядною організацією.

КРОК 5. Подання до місцевих рад або районної державної адміністрації розробленої документації із землеустрою.

КРОК 6. Прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність
Термін: Місцева рада або районна державна адміністрація має прийняти рішення протягом двох тижнів.

Зверніть увагу! Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А тому після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права.

————-

 

Щодо можливості встановлення меж земельної ділянки за відсутності суміжного землекористувача

Згідно з статтею 198 Земельного кодексу України (далі — Кодекс) при оформленні права власності на земельну ділянку проводиться комплекс робіт (кадастрові зйомки), виконуваних для визначення меж земельних ділянок, які включають, у тому числі, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

 

Механізм встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376 (далі — Інструкція).

Пунктом 2.8 Інструкції передбачено, що після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками складається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів) у разі, якщо вони не заявляють претензій до існуючих меж.

Згідно з пунктом 3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур’єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцем знаходження земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Щодо відмови суміжного землекористувача підписати акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, зазначаємо, що згідно з частиною третьою статті 158 Кодексу земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, вирішують органи місцевого самоврядування.

Порядок розгляду земельного спору врегульовано статтею 159 Кодексу.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом згідно з частиною п’ятою статті 158 Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі відмови суміжного землекористувача підписати акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (погодити межі земельної ділянки), з метою вирішення земельного спору, рекомендуємо Вам звернутися до органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки.

 Держземагентство

Роз’яснення щодо прийому заяв про надання послуг з державної реєстрації земельних ділянок та прав на них

Роз’яснення щодо прийому заяв про надання послуг з державної реєстрації земельних ділянок та прав на них згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 р. № 1021 “Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і   Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі”

Вичерпний перелік підстав, відповідно до яких надається відмова у державній реєстрації земельної ділянки та прав на неї, визначено у пункті 13-4 Порядку ведення Поземельної книги та пункті 16-3 Порядку ведення   Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 р. № 1021, серед яких відсутні підстави для припинення прийому заяв.

Враховуючи зазначене, припинення прийому заяв про надання послуг з державної реєстрації земельних ділянок та прав на них є не допустимим. Прийом заяв про надання послуг з державної реєстрації земельних ділянок та прав на них проводити згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 р. № 1021 до 31 грудня 2012 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Припинення прийому заяв про надання послуг з державної реєстрації правовстановлюючих документів на земельні ділянки є протиправними та такими, що порушують конституційні права громадян на землю.

Держземагентство

Які є норми (відстань) для розташування біля житлового будинку паркана, вигрібної ями, сараю

І. Норми для розташування сараю.

               Сарай — нежитлове господарське підсобне приміщення, що може використовуватися як побутове, складське приміщення, для розміщення худоби тощо.

               Норми розміщення господарських будівель біля житлового будинку визначаються в Державних будівельних нормах «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» 360-92, затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17 квітня 1992 року № 44.

 

                Так, у містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі. Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до місцевих правил забудови для сільських населених пунктів.

                Розміщення господарських будівель по лінії забудови з житловими будинками не допускається. Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм, що наведені нижче, але не менше протипожежних норм.

 

Будівлі та споруди

Господарські будівлі

сараї для худоби,свійських тварин та птахів,площею до 50 кв. м

(відстань, м)

Житлові будинки та літня кухня

15

Питний колодязь

20

 

ІІ. Норми для розташування вигрібної ями.

 

Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 45 (Наказ набирає чинності з 01 січня 2012 року) визначено, що вигрібна яма (вигріб) – це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

 

Відповідно до п. 2.22. вказаних Державних санітарних норм вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

 

Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

 

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством.

 

В умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м. При цьому слід враховувати напрямок схилу ділянки.

 

ІІ. Норми для розташування паркану.

 

Згідно з п.3.19* ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови. Розроблення таких правил та їх затвердження здійснюється відповідно до норм Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності».

 

У разі, якщо через відсутність таких правил питання огорожі ділянок залишається неврегульованим, внаслідок чого можуть виникати конфлікти з питання влаштування парканів, їх конструкцій, для вирішення конкретної ситуації можуть застосовуватись положення Земельного кодексу України щодо добросусідства. В той же час, слід враховувати, що в будь-якому випадку, огорожа присадибної ділянки не повинна виступати за червону лінію вулиці.


———————

Приватизация земли, всё только начинается (2010).

Приватизация — это отчуждение имущества государственных предприятий, учреждений, организаций, жилищного и земельного фонда, находящегося в государственной и коммунальной собственности, в пользу физических и юридических лиц, которые могут быть покупателями согласно законодательству о приватизации.

Приватизация осуществляется с целью повышения социально-экономической эффективности производства, привлечения средств на структурную перестройку экономики, привлечения граждан к участию в содержании и сохранении жилья, формирования рыночных отношений, стимулирования эффективного использования земель и содействия предпринимательской деятельности.
В соответствии с Земельным кодексом Украины передача земельных участков в частную собственность (приватизация) производится местными Советами народных депутатов, на территории которых расположены земельные участки.

Правом на бесплатную приватизацию земли (получение в собственность) из земель государственной и коммунальной собственности могут воспользоваться только граждане Украины, а также жилищно-строительные, гаражно-строительные кооперативы и объединения собственников многоквартирного дома.

При этом обязательным основанием для приобретения права на приватизацию земли является решение органов исполнительной власти, органов местного самоуправления или государственных органов приватизации в отношении земельных участков, на которых расположены приватизируемые объекты, принятое в пределах их полномочий, определенных Земельным кодексом Украины.

Бесплатная передача земельных участков (приватизация земли) в собственность граждан совершается в случаях:

приватизации земель, находящихся в их пользовании;
получения земельных участков при приватизации государственных и коммунальных сельскохозяйственных предприятий, учреждений и организаций;
получения земельных участков из земель государственной и коммунальной собственности в пределах норм бесплатной приватизации.
Граждане, заинтересованные в приватизации земли, подают заявление в соответствующий Совет народных депутатов, в котором указывается желаемый размер и место расположения земельного участка, цель его использования и состав семьи.
Местный Совет рассматривает заявление о приватизации земли и в случае согласия заказывает землеподрядной организации разработку проект отвода земли, который согласовывается с Советом народных депутатов, землеустроительным, природоохранными и санитарными органами, органами архитектуры и подается в городской Совет народных депутатов для принятия решение о приватизации земли.
Приватизация земли: необходимые документы
Для приватизации земли необходимы следующие документы
Копия паспорта (все страницы) и идентификационного кода;
Решение соответствующего органа местного самоуправления о разрешении на приватизацию земли;
Справка соответствующего органа самоуправления о пользовании данным земельным участком;
Викопирования из генплана застройки (или проекта формирования) с нанесением места расположения земельного участка, заверенные соответствующим органом местного самоуправления;
Акт установления и согласования пределов земельного участка (с подписями соседних землепользователей и заверенный соответствующим органом местного самоуправления);
Документы на недвижимость, расположенную на данном земельном участке.
Приватизация земли: подробно юридические аспекты
Согласно Конституции Украины земля является основным национальным богатством. От имени Украинского народа права собственника осуществляют органы государственной власти и органы местного самоуправления. Они от его имени распоряжаются землями и обязаны реализовывать право граждан на безвозмездную приватизацию земли согласно закону.

В соответствии с Земельным кодексом Украины обретения права на землю гражданами и юридическими лицами осуществляется путем передачи земельных участков в собственность или предоставление их в пользование.
Порядок бесплатной приватизации земли гражданами определен в ст. 118 Земельного кодекса Украины, в соответствии с которой гражданин, заинтересованный в приватизации земли, находящегося в его пользовании, должен подать заявление на приватизацию земли в соответствующую районную, Киевскую или Севастопольскую городскую государственную администрацию или сельский, поселковый, городской совет по местонахождению земельного участка. На основании технических материалов и документов, подтверждающих размер земельного участка, указанный орган в месячный срок должен принять решение о приватизации земли.

На получение земельных участков при приватизации государственных и коммунальных сельскохозяйственных предприятий, учреждений и организаций имеют право только работники сельхозпредприятий и пенсионеры из их числа путем подачи ходатайства в сельский, поселковый, городской совет либо районную администрацию, которые в месячный срок должны его рассмотреть и предоставить разрешение на разработку проекта приватизации земли. При этом передача земельных участков указанным лицам осуществляется только после утверждения проекта приватизации земель в порядке, определенном ст. 25 Земельного кодекса Украины.

Госкомзем в письме от 20.10.2004 г. № 14-17-13/9024 акцентирует внимание на том, что согласно ст. 5 Закона Украины от 10.07.96 г. № 290/96-ВР «Об особенностях приватизации имущества в агропромышленном комплексе» приватизация имущества государственных сельскохозяйственных предприятий осуществляется путем преобразования их в коллективные сельскохозяйственные предприятия или в открытые акционерные общества по решению общих собраний (собраний уполномоченных).
В связи с этим в письме сделан вывод о том, что вопрос приватизации земли, которая находится в постоянном пользовании коммунального сельскохозяйственного предприятия, можно решать только после решения общего собрания о приватизации предприятия и положительного решения владельца предприятия (областного совета) о такой приватизации земли.

Все граждане Украины имеют право на основании решения органов исполнительной власти или органов местного самоуправления получить бесплатно из земель коммунальной и государственной собственности в собственность земельные участки для ведения фермерского хозяйства или личного крестьянского хозяйства, ведения садоводства, строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных построек, дачного и гаражного строительства в пределах норм, определенных статьей ст. 121 Земельного кодекса Украины:

приватизация земли для ведения фермерского хозяйства — в размере земельной доли (пая), определенной для членов сельскохозяйственных предприятий, расположенных на территории сельского, поселкового, городского совета, где находится фермерское хозяйство;
приватизация земли для ведения личного крестьянского хозяйства — не более 2,0 гектара;
приватизация земли для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений (приусадебного участка) в селах — не более 0,25 гектара, в поселках — не более 0,15 гектара, в городах — не более 0,10 гектара;
приватизация земли для индивидуального дачного строительства — в размере не более 0,10 гектара;
приватизация земли для ведения садоводства — не более 0,12 гектара;
приватизация земли для строительства индивидуальных гаражей — не более 0,01 гектара.
При этом, размер земельного участка для ведения личного крестьянского хозяйства может быть увеличен в случае получения в натуре земельной доли (пая) членами коллективного сельскохозяйственного предприятия, ее наследования членами личного крестьянского хозяйства и в соответствии с законом. Бесплатная приватизация земли от местожительства граждан — членов фермерского хозяйства.
Для ведения крестьянского (фермерского) хозяйства могут передаваться в частную собственность или предоставляться в пользование земельные участки, размер которых не должен превышать 50 гектаров пашни и 100 гектаров всех земель, а в местностях с труднодоступными населенными пунктами, определенными КМУ, — 100 гектаров
Работники социальной сферы села имеют право на приватизацию земли сельскохозяйственного назначения и получение в пользование, в частности, для ведения личного крестьянского хозяйства, независимо от места проживания только при наличии свободных земель.

Решение органов исполнительной власти и органов местного самоуправления относительно приватизации земель принимается на основании технических материалов и документов, подтверждающих размер земельного участка. Технические материалы на земельный участок разрабатываются по заказу граждан организациями, которые имеют соответствующие разрешения (лицензии) на выполнение этих видов работ, в сроки и на условиях, которые определяются соглашением сторон.
Приватизация земли на основе добросовестного владения
Согласно Земельному кодексу граждане, которые добросовестно, открыто и непрерывно пользуются земельным участком на протяжении 15 лет, но не имеют документов, которые бы свидетельствовали о наличии у них прав на этот земельный участок, могут обратиться в орган государственной власти или органа местного самоуправления с ходатайством о передаче ее в собственность (приватизацию земли) или предоставление в пользование. Размер этого земельного участка устанавливается в границах норм, определенных Земельным кодексом.

В данном случае процедура обращения подобная описанной выше, за исключением того, что необходимо доказать пользование земельным участком на протяжении 15 лет.
Если администрация Вам не поверит, насчет пользования земельным участком в течение 15 лет придется доказывать в судебном порядке. В этом случае результат будет зависеть от достоверности и убедительности представленных доказательств
Приватизация земли: размеры платы за землеустроительные работы
Утверждены предельные размеры платы за выполнение землеустроительных работ в случае бесплатной приватизации земли или передачи в пользование гражданам Украины земельных участков, а именно:

за изготовление документа, удостоверяющего право собственности на земельный участок, при выделении в натуре земельного участка владельцу земельной доли (пая) не может превышать 5 необлагаемых минимумов доходов граждан;
за изготовление документа, удостоверяющего право собственности на земельный участок, при бесплатной приватизации земли гражданами Украины в соответствии со ст. 121ЗКУ, кроме случаев, определенных ч. 1 этой статьи, не может превышать 9 необлагаемых минимумов доходов граждан.
Сверх норм бесплатной приватизации земель или передачи в пользование граждане могут приобретать в собственность земельные участки для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных построек и гаражного строительства только по гражданско-правовым соглашениям. Что касается приобретения земельных участков для ведения крестьянского (фермерского) или личного подсобного хозяйства сверх норм, установленных ст. 121 ЗКУ, то процедура выкупа указанных земель определена постановлением КМУ от 24.01.2000 г. № 118.

Для приватизации земли для вышеуказанных нужд гражданин должен подать заявление в сельский, поселковый, городской совет либо районную администрацию по местонахождению земельного участка, в котором указываются желательные размеры земельного участка и цель его использования. При этом в заявлении о приватизации земли заявитель должен указать, приобретал ли он право на земельную долю (пай)
Для бесплатной приватизации земли для ведения фермерского хозяйства, членам фермерского хозяйства необходимо в установленном порядке обратиться с заявлением в райгосадминистрацию или в сельский, поселковый, городской совет.
После рассмотрения заявления о приватизации земли, а при передаче земельного участка фермерскому хозяйству также и заключения конкурсной комиссии, в случае согласия предоставляется разрешение на разработку проекта его отвода. Порядок разработки проектов землеустройства относительно отвода земельных участков утвержден постановлением КМУ от 26.05.2004 г. № 677. Проект согласовывается и утверждается в порядке, определенном ст. 118 ЗКУ.

При этом, если земельный участок передан бесплатно в собственность для ведения фермерского хозяйства в размере земельной доли (пая) из земель, которые находятся в пользовании фермерского хозяйства, в государственном акте на право собственности на землю указывается его льготное назначение — для ведения фермерского хозяйства, а не для товарного сельхозпроизводства.
В ряде случаев возникает необходимость проверки на месте соответствия фактического размера земельного участка, размерам, указанным в документах. Следует обратить внимание, что как за принятие решения совета, так и за указанные проверки граждане не должны платить, то есть передача земельных участков в собственность на основании соответствующих решений советов проводится бесплатно

В случае отказа органа исполнительной власти или органа местного самоуправления в передаче земельного участка гражданину в частную собственность или оставления заявления без рассмотрения вопрос решается в судебном порядке.
В соответствии со ст. 41 ЗКУ жилищно-строительные и гаражно-строительные кооперативы могут бесплатно осуществлять приватизацию земли для гаражного или жилищного строительства на основании решения органов исполнительной власти или органов местного самоуправления только в размере, установленном в соответствии с утвержденной градостроительной документацией.

Объединение граждан, не может быть кооперативом и на него не распространяется действие указанной статьи, то есть оно не может бесплатно приватизировать земельный участок для гаражного или жилищного строительства.

Объединение совладельцев многоквартирного жилого дома согласно ст. 42 ЗКУ может бесплатно приватизировать землю, на которой расположен многоквартирный жилой дом, а также относящиеся к нему здания, сооружения и придомовые территории только в случае приватизации гражданами многоквартирного жилого дома и создания объединения совладельцев, при этом размеры и конфигурация указанного земельного участка определяются на основании проектов распределения территории квартала, микрорайона и соответствующей землеустроительной документации.