Вот один из примеров:
«Галицькі інвестиції» та майбутній мер Садовий.
Це була одна з перших інвестиційних компаній в Україні, котра отримала ліцензію на здійснення операцій з цінними паперами.
Компанію пов’язують з Тарасом Стецьківим, що на той час був радником Кучми, Віктором Пинзеником, в той час віце-прем’єр, Богданом Буцою, у той час начальником місцевого управління держмайна.
Бізнес «Галицьких інвестицій» – це свого роду фінансова піраміда. Приватизаційні майнові сертифікати громадян обмінювалися на інвестиційні сертифікати компанії «Галицькі інвестиції» в еквіваленті один до одного. Загалом керівництво компанії «Галицькі інвестиції» тоді залучило понад 200 тис. майнових сертифікатів (ваучерів) на загальну суму 21 млн грн у перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ від 1 вересня 1996 р.
Садовий та його друзі, завдяки «Галицьким інвестиціям» заволоділи акціями Львівської пивоварні, Мікроприладу, Стрийських маслозаводу та заводу бетонних виробів, Радехівського цукрового заводу, двох львівських АТП та стількох же науково-дослідних інститутів, серед яких «Львівприлад». Втім найуспішнішим придбанням став Трест із будівництва ліній високовольтних електропередач – вищезгаданий «Південьзахіделектромережбуд».
У кінці 90-х у власності ЗАТ «Галицькі інвестиції» знаходились великі пакети акцій близько 100 підприємств.
Однак вкладники могли обміняти свої інвестиційні сертифікати на акції компаній лише до 1998 року.
А кто не обменял?
Получается, добровольно отдал свою собственность в «Галицьки інвестиції»?
Куди ж подівся майже 21 мільйон гривень з придбаних майнових сертифікатів двохсот тисяч львів’ян, – не знають ні податкова, ні поліція, ні прокуратура, ні самі ошукані вкладники. До суду справа не дійшла.
А где ваши акции?
Один из остановленных объектов — макаронная фабрика. А сколько остановилось фабрик и заводов в Украине, и перешли на импортные товары.