Крик души простого украинца. Безразличие и две истории


Голосовать нужно не по ТВ-рейтингам,
а по своей совести.
Тогда и жизнь лучше,
у всех будет.
Современная заповедь

Дивна ситуація.

Останнім часом, після відомих херсонських подій, які отримали назву «транспортна криза», багато знайомих людей, які побачили мене на фото і відео матеріалах з міст подій, питають мене: чому я проти тарифів та маршрутників.
С початку, це питання дивувало та потім я зрозумів, що більшість з них не розуміє взагалі що відбулось і що саме викликало моє обурення.

Чому так відбувається? Мабуть тому, що інформацію вони отримують від журналістів, з телевізору, або різних видань, які пишуть і кажуть те, що зрозуміли вони, тільки при цьому мене ніхто не питав. І чужа думка переноситься на мене.
Тому я роблю висновки, що кожного разу треба доносити власноруч те, що саме я там роблю і чого прагну.

Стосовно подій так званого «транспортного колапсу», більше за все мене обурило те, що деякі посадовці, і не тільки посадовці, дозволяють собі відкрито порушувати закони України і права громадян, а решта роблять вигляд, що наче б то ні чого не відбувається. Тобто я живу в країні в якій порушується закон і право, під приводом його виконання. І випадки з мого власного досвіду говорять про те ж саме. Тобто такі випадки не поодинокі, це скоріше — норма.
Посадовці різних структур будуть репресувати не причетних замість того, що б карати винних. І при цих рухах хочь би як там порушувався закон і право, їм байдуже. Справедливого покарання добитись неможливо, особливо, як що порушник з посадовців. Так само, як і виконання закону або дотримання права. Посадовці різних рівнів ведуть себе так ніби то вони вище за закон і право. А виконувати закон для них не фен-шуйно…

На моє розуміння саме ця ситуація викликала майдан і викличе ще не одне протистояння. В термінах Конституції це і є узурпація влади. І доки це триватиме й буде протистояння між посадовцями й людьми (читай народом України).

Та мене заспокоює те, що людей більше і тому вони все одно візьмуть верх, а от тим, хто підтиримує цю ситуацію, я не заздрю. Вони власноруч піднімають ставки до стану, коли їх будуть шматувати голими руками.

Пригадайте як тікав янукович. Для мене це дивно, та їм, мабуть так подобається. Кожен обирає свою долю власноруч.

Що з цим всім робити?
Родослав Сколот

Видео
Проблема тарифов в маршрутках Украины. Основные моменты «надувательства» при утверждении новых тарифов.

—————-

После заседаний с местными чиновниками, произошёл такой и показательный случай:

БИДЛО-СЕРВІС ЗА 6 ГРИВЕНЬ.

28 листопада 2018 року, Херсон.

Антонівка 17 маршрутка.

30 маршрут я так і не дочекалася. Тому, як завжди, вирішила їхати з пересадкою. Щоб не смикати собі зайвий раз нерви — збиралась тихо заплатити 6 грн і під’їхати пару зупинок до Салюту.
Але як навмисне — в мене мілкими купюрами було тільки 4грн, а крупну давати не хотілось, щоб не чути бурчання водія та не отримувати решту по 1 грн. Тож сказала, що заплачу і сиджу собі, шукаю ще 2 гривні по сумці і чекаю поки маршрутка нарешті поїде. А водій теж стоїть і чогось чекає. Хвилину, другу. Я засумнівалась: чи буде він їхати взагалі, чи далі чекати? І чи варто йому платити, якщо дуже поспішаю, а він буде на кожні зупинці так стояти. Може краще відразу вийти та дочекатись 30-ку?

Оскільки пересадка тепер коштує недешево — аж 12 грн. Я вже думала спитати про це водія, коли раптом почула: «Ви там довго??? Ми всі вас чекаємо!!!» І тут я розумію, що водій стояв не через графік, а чекав поки я заплачу. Та воно б ніби й нічого. Але водій спитав це таким гучним і роздратованим тоном, ніби я та вся моя рідня до 5 коліна йому життя псували і прийшов час за це спитати.

Я підійшла до нього і сказала: «В мене мілкими є тільки 4 грн, я шукала ще 2 грн. Але якщо Ви такий принциповий — покажіть будь ласка ваш GPS-трекер і я заплачу 6 грн. Якщо немає — то ці 4грн і віддам.»

І тут водій почав волати, що я нічого не розумію — їм виконком дозволив їздити без GPS-трекера до лютого і взагалі, щоб я виходила з маршрутки!

На жаль, одна з жіночок у салоні стала піддакувати водію, просити, щоб я вийшла, бо вона запізнюється. Наскільки я запізнювалась, вона навіть не уявляла. Я відповіла: «Як будете мовчати — так і будете жити бидлом і всі вас за таке будуть вважати!»

Водію я сказала, що нікуди не вийду і викличу зараз поліцію, якщо він так себе поводить і провокує конфлікт. Я витягла телефон, щоб набрати поліцію. І тут водій просто вскочив зі свого місця, став хапати мене за руки, штовхати, бити по рукам, виривати телефон і витягувати з маршрутки. Я встигла натиснути на запис відео, коли це почалось і частинку цієї ганьби все-таки вдалось записати. Далі телефон вимкнувся. А водій, бачачи мій супротив, повернувся на своє місце, заглушив двигун і сказав, що нікуди не поїде через мене. Сил йому щось доводити вже не було. І дивлячись на перелякані обличчя пасажирів — бажання теж зникло. Я вийшла, сфотографувала маршрутку і пообіцяла, що так це не залишу, що він не буде працювати на маршруті. Водій сказав, що йому байдуже — хай звільняють! Маршрутка поїхала і повезла мовчазних і сумних пасажирів. Я стала махати всьому зустрічному транспорту, аби тільки не їхати на цій ганьбі, яка зветься херсонськими маршрутками! І врешті-решт дібралася до міста.

Мені цікаво: якщо Сивак з мовчазної згоди Миколаєнко підніме проїзд до 12 грн, а водії цих наскрізь промерзлих маршруток із стоянками по 5 хвилин та невизначеним графіком, будуть так само хамити, розпускати руки, люди так само будуть їздити мовчки? Чи знову будуть кидати гирі у вікна таким зарвавшимся маршрутчикам?

І ще цікаво: хіба міський голова не розуміє, що своїми неадкватними діями не вирішив маршрутну кризу, а навпаки посилив напруження у суспільстві.

І це у прикордонному місті, в області, в якій оголошено воєнний стан. Це ж не поодинокий конфлікт. Таких інколи буває за по декілька за день. Люди, які бачать відсутність спроб влади вирішити ситуацію — йдуть на самосуд.

І далі цікаво, що з цього приводу думають керівні особи області Андрій Гордєєв та Владислав Мангер?

І дуже цікаво ЩО СОБІ ДУМАЮТЬ ХЕРСОНСЬКІ ДЕПУТАТИ?
Р.Бараненко