Перечень консультаций:
— Облік найманих працівників підприємець повинен вести самостійно
— Cуми індексації відображаються в №1ДФ разом з сумою нарахованої зарплати за ознакою 101
— У графі 4 розділу ІІ Книги обліку відображається загальна сума витрат на оплату праці
— Неповний робочий час: як правильно індексувати зарплату? Мінсоцполітики роз’яснило
— Мін’юст нагадав про кримінальну відповідальність юросіб
— З 1 вересня 2014 збільшено мінімальний розмір допомоги по безробіттю
— Первинні документи, що підтверджують витрати підприємця, повинні мати 6 обов’язкових реквізитів
— Працівник, який постійно працює за комп’ютером, має право на додаткові 4 дні відпустки
— Свідоцтво єдинника повертається у разі отримання витягу з реєстру
— ПОРЯДОК здійснення логічного та арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру
Облік найманих працівників підприємець повинен вести самостійно
Як фізичній особі-підприємцю, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування, необхідно оформляти трудові відносини з найманими працівниками?
Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 року № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою.
Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб — підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).
Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку).
Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України платник єдиного податку виконує передбачені Податковим кодексом України функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.
ГНИ в Днепровском районе г. Киева
Cуми індексації відображаються в №1ДФ разом з сумою нарахованої зарплати за ознакою 101
Як відобразити суму індексації в №1ДФ?
Згідно з п.2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати № 5, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р № 5 суми виплат, пов’язаних з індексацією працівників належать до фонду додаткової зарплати.
Відповідно до п. 164.2.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно з довідником ознак доходів фізичних осіб, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), крім доходів, зазначених в абзаці третьому пункту 4 підрозділу 1 розділу XX Кодексу (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу) відображаються за ознакою 101.
Таким чином, суми індексації мають відображатися в звіті за формою 1ДФ разом з сумою нарахованої зарплати працівника за ознакою 101.
Степанов М.
У графі 4 розділу ІІ Книги обліку відображається загальна сума витрат на оплату праці
Яка сума витрат на оплату праці найманих працівників відображається платником єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, у графі 4 розділу ІІ Книги обліку доходів і витрат: загальна сума нарахованої заробітної плати чи зменшена на суму відрахувань?
Відповідно до п. 4 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637, у Книзі обліку доходів і витрат (далі — Книга) платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, відображається фактично отримана сума доходів і фактично понесена сума витрат від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.
Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачено придбані товари (роботи, послуги), виплачено заробітну плату, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
Сума витрат на оплату праці у разі використання праці найманих осіб відображається у графі 4 розділу ІІ Книги.
Тобто у графі 4 розділу ІІ Книги відображається загальна сума нарахованої заробітної плати, не зменшена на суму відрахувань з неї (ПДФО, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інші відрахування).
Вісник податкової служби
Неповний робочий час: як правильно індексувати зарплату? Мінсоцполітики роз’яснило.
Мінсоцполітики у листі від 26.06.2014 р. № 122/10/136-14 зазначила: якщо особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
Сума індексації нараховується на частину зарплати, яка не перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Наприклад, якщо працівник працює на 0,5 ставки на одній посаді та 0,5 ставки на іншій посаді, сума індексації визначається за кожною посадою окремо, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатної особи і виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
Якщо працівник працює на 0,7 ставки та має педагогічне навантаження, сума індексації, визначена в розрахунку за місяць, виплачується також пропорційно відпрацьованому часу.
«ДК»
Мін’юст нагадав про кримінальну відповідальність юросіб
Cеред заходів кримінально-правового характеру, які можуть бути застосовані судом до юридичної особи: штраф, конфіскація майна та ліквідація
Мін’юст у листі від 26.11.2013 р. № 1169-0-3-13/11 повідомив, що 1 вересня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» від 23.05.2013 р. № 314-VII.
Так, серед заходів кримінально-правового характеру, які можуть бути застосовані судом до юридичної особи, Закон визначає штраф, конфіскацію майна та ліквідацію.
Оскільки юридична особа сама не наділена правосвідомістю та волею приймати будь-які рішення і вчиняти ті чи інші діяння, тому для реалізації її правомочностей від імені та в інтересах юридичної особи діють відповідні фізичні особи, суб’єктивне ставлення яких до вчинюваних діянь і являє собою вираження волі юридичної особи.
У зв’язку з цим законодавцем щодо юридичної особи запроваджено саме заходи кримінально-правового характеру (а не визнання її суб’єктом злочину), що застосовуватимуться судом після встановлення винуватості фізичної особи у вчиненні злочину від імені та в інтересах юридичної особи.
При цьому відповідно до положень Закону обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, підлягають обов’язковому доказуванню у кримінальному провадженні.
«ДК»
З 1 вересня 2014 збільшено мінімальний розмір допомоги по безробіттю
Мінімальний розмір допомоги дорівнює 80% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 974 гривні 41 копійка – зафіксованому до 31.12.2014 року
ГУ Міндоходів у м. Києві нагадує, про збільшення мінімального розміру допомоги по безробіттю для осіб, страховий стаж яких протягом року, до надання їм статусу безробітних, становить не менше ніж шість місяців.
Мінімальний розмір допомоги дорівнює 80% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 974 гривні 41 копійка – зафіксованому до 31.12.2014 року.
Постанова Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 23.07.2014 року №12 «Про внесення змін до постанови правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 12 квітня 2012 року №327» застосовується з 1 вересня 2014року.
ДПС у Закарпатській області
Первинні документи, що підтверджують витрати підприємця, повинні мати 6 обов’язкових реквізитів
Які обов’язкові реквізити повинні містити первинні документи, що підтверджують витрати фізичної особи – підприємця?
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
Згідно із пунктом 177.4 статті 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 розділу ІІІ ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ ПКУ.
Разом з тим, згідно із частиною другою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом – Закон № 996) первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву фізичної особи — підприємця, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи вищевикладене, фізичним особам – підприємцям при оформленні первинних документів слід дотримуватися вимог частини другої статті 9 Закону № 996, які були наведені вище.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
Працівник, який постійно працює за комп’ютером, має право на додаткові 4 дні відпустки
На яку кількість днів додаткової відпустки має право працівник, який працює цілий день за комп’ютером?
Відповідно до ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, згідно з п. 1 ст. 8 Закону про відпустки надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Списком № 2.
Оскільки робота працівників, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, до яких належить і персональний комп’ютер, пов’язана з підвищеним зоровим і нервово-емоційним напруженням, таку роботу можна віднести до роботи з особливим характером праці.
Працівникам, робота яких пов’язана з використанням персонального комп’ютера і яким тривалість щорічної відпустки не визначено іншими актами законодавства, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів згідно з підрозділом «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» (п. 58 Списку № 2).
Конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Вісник податкової служби
Свідоцтво єдинника повертається у разі отримання витягу з реєстру
В якому випадку свідоцтво платника єдиного податку повертати в Міністерство доходів?
З 1 січня 2014 року набрав чинності Закон України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», яким передбачено новий порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.
Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у разі подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, — в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву.
Свідоцтво платника єдиного податку підлягає поверненню у разі:
— подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів;
— анулювання органом доходів і зборів реєстрації платника єдиного податку;
— отримання витягу з реєстру платників єдиного податку.
Миндоходов в Тернопольской области
ПОРЯДОК здійснення логічного та арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру
(ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 20.05.2014 № 586/784/5, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 2014 р. за № 581/25358)
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення уповноваженими підрозділами логічного та арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі — декларація), а також пов’язаного з цим комплексу заходів, які здійснюються за його результатами.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції».
3. Логічний та арифметичний контроль декларації полягає у встановленні арифметичної точності та логічної відповідності між собою задекларованих відомостей.
4. Логічний та арифметичний контроль декларації, а також пов’язаний із цим комплекс заходів здійснюються протягом тридцяти днів з дня подання декларації.
ІІ. Етапи та види контролю
1. Перший етап контролю декларації полягає у проведенні її логічного та арифметичного контролю.
2. Арифметичний контроль декларації щодо зазначених у декларації відомостей здійснюється шляхом перевірки:
1) правильності зазначення у позиції 5 декларації відомостей про загальну суму сукупного доходу суб’єкта декларування та членів його сім’ї;
2) правильності зазначення у позиціях 21, 22 декларації перерахованих у гривні сум доходів суб’єкта декларування та членів його сім’ї, одержаних (нарахованих) в іноземній валюті з джерел за межами України.
3. Перевірка відповідно до підпункту 1 пункту 2 цього розділу здійснюється шляхом звіряння відомостей про загальну суму сукупного доходу суб’єкта декларування та членів його сім’ї із зазначеними у позиціях 6-20 декларації відомостями про суми окремих видів їх доходів.
4. Перевірка відповідно до підпункту 2 пункту 2 цього розділу здійснюється шляхом звіряння зазначених у позиціях 21, 22 декларації перерахованих у гривні сум доходів суб’єкта декларування та членів його сім’ї з офіційними курсами гривні, установленими Національним банком України, до відповідних іноземних валют станом на день проведення відповідних фінансових операцій.
5. Логічний контроль декларації здійснюється шляхом перевірки логічності повноти та співвідношення між собою зазначених у декларації відомостей.
6. Вказана перевірка здійснюється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей про:
місце проживання суб’єкта декларування (позиція 2 декларації) та про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування суб’єкта декларування або членів його сім’ї (позиції 24-26, 30-32 декларації);
членів сім’ї суб’єкта декларування (позиція 4 декларації) та про їх майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (поля «членів сім’ї» у позиціях 5-20, а також позиції 22, 29-34, 40-44, 51-53 та 60-64 декларації);
доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї від викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту та про назви закладів, установ тощо, в яких їх одержано (нараховано) (позиція 7 декларації);
доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї у вигляді дивідендів, процентів (позиція 9 декларації) та про суми коштів на рахунках у банках та інших фінансових установах, номінальну вартість цінних паперів, розмір внесків до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації (позиції 45-53 декларації);
доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї у вигляді страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, сплачених за договором страхування, недержавного пенсійного забезпечення та пенсійного вкладу (позиція 15 декларації), та про їх фінансові зобов’язання щодо добровільного страхування та недержавного пенсійного забезпечення (позиції 54, 55, 60, 61 декларації);
наявне у власності суб’єкта декларування або членів його сім’ї майно (позиції 23-44 декларації) та про їх доходи від передачі в оренду відповідного майна, витрати на його утримання (позиції 19, 56, 62 декларації);
погашення суб’єктами декларування або членами їх сімей основної суми позики (кредиту) (позиції 57, 63 декларації) та про погашення ними суми процентів за позикою (кредитом) (позиції 58, 64 декларації).
7. Перший етап контролю декларації вважається завершеним після проведення її логічного та арифметичного контролю.
8. Другий етап здійснення контролю декларації проводиться у випадку виявлення за результатами логічного та арифметичного контролю помилок щодо зазначених у декларації відомостей або необхідності отримання пояснень стосовно таких відомостей і полягає у невідкладному інформуванні уповноваженим підрозділом суб’єкта декларування про виявлені логічні та/або арифметичні помилки за результатами першого етапу контролю шляхом направлення письмового повідомлення за результатами контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
9. Суб’єкт декларування має право протягом п’яти днів з дня отримання зазначеного повідомлення подати уповноваженому підрозділу письмове пояснення та/або виправлену декларацію.
10. Другий етап контролю декларації вважається завершеним одночасно із закінченням строку, визначеного пунктом 9 цього розділу.
11. Третій етап здійснення контролю декларації проводиться у разі ненадання суб’єктом декларування у строк, передбачений пунктом 9 цього розділу, письмового пояснення та/або виправленої декларації або надання у вказаному поясненні неповної інформації чи неповного виправлення виявлених помилок у повторно поданій декларації і полягає у підготовці та надсиланні уповноваженим підрозділом до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності запитів щодо відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
12. Передбачені пунктом 11 цього розділу запити надсилаються за підписом керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи публічного права або особи, яка виконує його обов’язки, чи його заступника згідно з розподілом функціональних обов’язків. Запити, які стосуються декларації керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи публічного права або особи, яка виконує його обов’язки, надсилаються за підписом заступника керівника відповідного органу, підприємства, установи та організації згідно з розподілом функціональних обов’язків.
13. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яким надіслано передбачені пунктом 11 цього розділу запити, зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту подати завірені в установленому порядку копії необхідних документів або відповідну інформацію.
14. У разі необхідності внесення виправлень до декларації за результатами опрацювання одержаних документів або інформації суб’єкту декларування надається відповідне письмове повідомлення за результатами контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Суб’єкт декларування має право протягом п’яти днів з дня отримання зазначеного повідомлення подати уповноваженому підрозділу письмове пояснення та/або виправлену декларацію.
15. Третій етап здійснення контролю декларації вважається завершеним після одержання від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій запитуваних документів або інформації, а у разі необхідності внесення виправлень до декларації за результатами опрацювання одержаних копій документів або інформації — одночасно із закінченням строку, визначеного пунктом 14 цього розділу.
ІІІ. Оформлення результатів здійснення контролю декларації
1. Контроль декларації вважається здійсненим після будь-якого з етапів, який став завершальним.
2. У разі встановлення за результатами передбачених цим Порядком заходів ознак правопорушення уповноважений підрозділ письмово повідомляє про це керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, його апарату, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи публічного права та правоохоронні органи.
3. Повідомлення до правоохоронних органів надсилається за підписом керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи публічного права або особи, яка виконує його обов’язки, чи його заступника згідно з розподілом функціональних обов’язків. Повідомлення, яке стосується декларації керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи публічного права або особи, яка виконує його обов’язки, надсилається за підписом заступника керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи публічного права згідно з розподілом функціональних обов’язків.
4. Уповноважений підрозділ формує справу щодо здійснення контролю декларації за кожним суб’єктом декларування, крім випадків завершення такого контролю після його першого етапу, в якій підшивається(ються) копія(ї) декларації(й), а також копії запитів та оригіналів отриманих під час здійснення контролю відповідей.
Справа щодо здійснення контролю декларації зберігається в уповноваженому підрозділі (в уповноваженої особи) протягом п’ятнадцяти років з дня завершення контролю.
5. У разі якщо здійснення контролю покладається на уповноважений підрозділ (уповноважену особу), який (яка) не входить до складу підрозділу, що відповідає за ведення особових справ суб’єктів декларування, після завершення контролю оригінал декларації (виправленої декларації) повертається підрозділу, відповідальному за ведення відповідних особових справ. На оригіналі декларації робиться відмітка про те, що копія декларації долучена до справи щодо здійснення контролю.
6. У разі якщо декларація відповідно до законодавства подається на підприємстві, в установі, організації, в яких згідно із законом не передбачено функціонування уповноваженого підрозділу (особи), завірена в установленому порядку копія декларації надсилається на запит для здійснення її логічного та арифметичного контролю та пов’язаних із ним заходів до органу, у зв’язку з виконанням функцій в якому виник обов’язок подання декларації.
7. Результати здійснення контролю декларації відображаються у журналі реєстрації здійснення контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
8. Зазначений у пункті 7 цього розділу журнал повинен бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи). Записи в журналі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Журнал зберігається протягом п’ятнадцяти років.
У разі ведення журналу в електронній формі повинно бути передбачено накладання електронного підпису посадової особи уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи), відповідальної за здійснення контролю. У такому випадку журнал зберігається з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу.