Розповіді про «хлопців з лісу». Долі України.

Прийшов час розповісти про «хлопців з лісу» саме так до цих пір на батьківщині моєї дружини називають місцевих хлопаків, які в 1944-45 роках ховалися по ближніх лісах.
Бійцями УПА назвати їх не можна, так як структури УПА у цих хлопців не було.
Та і ніяких боїв з частинами НКВС або Червоної армії там теж не було… Та і ліси там не такі великі, щоб можна було ховатися від збройних загонів регулярної армії.

Якщо вірити розповідям тростянецького люду, то «хлопці з лісу» — це звичайні місцеві хлопаки, які просто ховалися від мобілізації в Радянську армію у навколишніх лісах. Не хотіли вони йти до війська на незрозумілу для них війну, от і все.
Але видавали вони свої дії за ідейні поступки.
Місцеві, у яких чоловіки або сини пішли на фронт громити Гітлера у його лігві, ставали для таких хлопців посібниками окупантів.
Їх родини обкладалися «податками» — м’ясо, молоко, взагалі їжа…
До таких навідувалися вночі та забирали данину. Деякі просто відкуповувалися. Платили добровільно. Давали хлопцям все, що ті вимагали або просили. Так і жили до тих часів, як завершилася війна. Та почали повертатися з війни в рідні домівки чоловіки.

Тут все і почалося. Ці чоловіки та їх родини стали «головними посібниками окупантів». Багато з них так і не дійшли до своїх домівок. Їх зустрічали на шляху додому, грабували, а потім вбивали. Особливою ціллю «хлопців з лісу» були поляки…

Трошки історії з родини моєї дружини (по маминій лінії її родина — були поляками з сіл Устя-Зелене та Тростянці).
Рідний брат бабці моє дружини Йосип загинув від рук цих хлопців по дорозі додому…
Родина розповідає, що сталося це біля с Довге на валі, який захищає село від підтоплення річкою Дністер…Його вбили за файну форму і великий чемодан (Думали, що там щось цінне)
Він на коліна вставав, благав не вбивати, просив відпустити. Казав, що я вже бачу дах своєї хати, але його вбили, тіло потім виплило у Дністрі.
Родина говорить, що такі подробиці смерті розповів пізніше хтось, хто був там присутній. Вбили за чемодан… Така історія смерті Йосипа Бартосевича з села Устя-Зелене.

Його рідний брат Антін теж повернувся з війни, а загинув. Його доньці Маріі було два тижні…
Імовірно, він загинув під час оборони села Устя-Зелене від нападу «хлопців з лісу» Цікаво, але в ті часи в цьому селі діяв загін самооборони. 2 лютого 1945 року стався бій між цим загоном та «хлопцями». Загинуло 130 поляків.
Тітка Оксани Івана Станіславівна розповідала, що в ті часи її батька українці з Устя-Зеленого попереджали: «Ховайся Стасю, бо мають прийти за поляками». І він ховався у родині місцевих українців… Так і вижив.

Можна по різному ставитися до польської історіографії цього періоду, але розповіді місцевих, як поляків так і українців, підтверджують головні тези написані у Кресовій книзі справедливих 1939-1945 років. Ось деякі факти засвідчені у цій книзі. Вони стосуються сіл Тростянці та Устя-Зелене:

Тростянці, ґміна Устя Зелене – село зі значною перевагою українського населення над польським, яке налічувало понад 1600 мешканців. У квітні 1944 року від рук УПА загинуло близько 30 поляків, а також
три жінки-українки – матері молодих українців, які загинули під час нападів на польські села. Вони публічно називали бандерівців злочинцями, винними у смерті синів, звинувачували бандерівських командирів. Українець Цюренко був вбитий за те, що відмовився вбивати поляків.

У лютому 1944 року бандерівці вбили Івана Гроната, українця, великого приятеля поляків, який багато разів їх остерігав перед нападами та багатьом врятував життя.
Джерело: H. Komański, S. Siekierka, Ludobójstwo…, с. 175.

Устя Зелене, ґміна Устя Зелене – українсько-єврейсько-польське село, яке налічувало понад 2400 мешканців.
2 лютого 1945 року, в результаті нападу УПА, незважаючи на опір самооборони, загинуло понад 130 поляків.
За відмову приймати участь у вбивстві поляків, був убитий українець Славко Голуб. На його грудях повісили картку з написом: «Хто не з нами, той проти нас».
Джерело: H. Komański, S. Siekierka, Ludobójstwo…, с. 177
В мене сталася розмова з мешканцем Тростянців Іваном Гаврилюком (прозиваються Бойко).Він казав, що хлопці з лісу — це бандити, які просто так вбивали людей… Інший співрозмовник Степан Верхняк сказав помірковано: там різні були…

Але більшість говорили, про те, що це були звичайні місцеві хлопці, які просто не хотіли служити в Червоній Армії, а потім таке сталося… Але це війна була і там різні люди були…
Були й такі, які встигли побувати і в лісі, і в Радянській армії.
Такі як нині покійний Дмитро Юркович Собецький, великий друзяка мого покійного тестя. Він був мудрою людиною, бухгалтером, багато знав, розповідав тестю новини, історії, які вичитав в газетах…
Були і ті, які відсиділи багато років за те, що були бандерівцями…

Ілько Федорчук відсидів 25 років в таборах. Подробиці у цього поважного чоловіка дізнатися не зміг. Він помер. Як говорять тростянецькі, він не переховувався в навколишніх лісах, а був справжній бандерівець, воював десь далеко від Тростянців.

Цікаво: його син мешкав в Донецьку. Зараз звідти втік і ховається в Франківську від мобілізації))

Ось така невеличка розповідь про «хлопців з тростянецького та устянського лісу».
Це не історична робота. Просто записані спогади та розповіді людей, які або самі були очевидцями цих подій або переказали мені історії, які розповідали їм про ті часи їх батьки та рідні, або просто односельці…

До речі, в Устя-Зеленому до цих пір стоїть пам’ятник загиблим односельцям від рук буржуазних націоналістів… Раніше, в 90-х роках його залили червоною фарбою, а зараз відмили…
Хоча Радянська влада теж хитрувала. Не всі прізвища загиблих були викарбувані на цьому обеліску…
Поляків «совєти» теж не любили, а про євреїв взагалі згадки немає..

Тільки пізніше на старому єврейському цвинтарі с. Устя-Зелене поставили обеліск. Але, то в якому стані цей цвинтар не хочу навіть писати. Жах..

Зрозуміло, що цей період нашої історії, потребує особливого вивчення.
Білих плям в цьому відрізку життя українців та поляків Західної України не повинно бути…
Прошу єдине, не примішуйте сюди політику. Вона тут недоречна!
Т. Бузак

memorial_v_sele

Смотрите по месяцам или по меткам другие интересные материалы сайта.
Просмотрев рекламные блоки от Гугл, вы также поможете сайту и узнаете что то новое.