Садові товариства приєднати, чи дати статус села?

30 червня 2015 року, в Голій Пристані (райцентр в Херсонський області) відбулася нарада представників офісу реформ з сільськими, селищними головами, директорами шкіл, спеціалістами РДА стосовно адміністративно-територіальної реформи та створенню спроможних територіальних громад в Голопристанському районі.

Як завжди все було жваво. Директор офісу Юрій Горбенко дуже детально розповів про передумови проведення децентралізації, адміністративно-територіальної реформи і звичайно зупинився на цифрах по кожній громаді.
Що було, що є, і що буде після об’єднання. Далі голови сільрад задавали дуже багато запитань, і на всі отримували відповіді. Після роз’яснення і відповідей стосовно відповідальності, заробляння самостійно коштів, наявності інфраструктури, кількості фахівців і т.д. було вже одне питання:
а може утворимо одну громаду?

Спочатку хотіли шість громад, доказували, що здатні бути спроможними, а після цієї зустрічі вже згодні на одну.

Звичайно це тільки їх рішення, тобто їхніх громад, але тоді що це означає?

Боязнь відповідальності, мороки, чи знову козні райрад, які є противниками реформи?

Але ж на всіх публічних заходах голови говорили про те, що їм не вистачає повноважень.
А тут бери — не хочу. Але то така справа. Тут інша проблема.

Виступала голова садового товариства з болючим питанням. Садових товариств домового типу там налічується 53, у них більше як 15 тис. дворів, в яких проживають 25-30 тис. осіб.

Їх поселення знаходяться за межами населених пунктів Кохани, Велика Кардашинка.

Більшість людей там проживають постійно. Але тут дуже багато питань стосовно надання послуг. Тут їм пощастило з В.Кардашинським сільським головою, який добра душа йде їм на поступки. А що далі?

От і просять мешканці цих товариств надати садовим товариствам статус села і потім приєднати до об’єднаної громади Голої Пристані, або включити території садових товариств у межі села Велика Кардашинка.
Голова Геройської сільської ради Л.Богдан підняла питання земель державного значення, та про те, що не платять податки в громаду солепром, заповідники, ті бізнесмени, які косять і продають за доляри за кордон очерет, за озера, які взагалі оформлені як земля сільгосппризначення, вилов креветки, мотиля і інші.
Просила врешті розібратися з самими «гуманними» судами, які ніколи не приймають рішення на користь громад.
Говорили також про необхідність збереження спортивної школи і виробничого комбінату.
Піднімали питання приміщень і будівель, які є спільною власністю громади району. Питань звичайно ще багато, але вже хоча б щось прояснилося.
Після закінчення наради ми ще спілкувалися з головами, і вони сказали: мабуть наш Негра щось таки знав, раз самий перший швиденько організував місту статус обласного значення.
От і має. Але знали всі, проте думали що все знову залишиться на папері.
Н. Возаловська

До теми:

Адміністративно — територіальна реформа Меньшова, наше майбутнє http://m-ua.info/843

narada_gola_pristan

У нас жінки керують , а чоловіки в полі працюють.

1 липня 2015 року ми завітали до віддаленого Верхнього Рогачику.
В залі сільські голови, і майже всі жінки. Чоловіки в основному працюють фермерами.

Голова В. Рогачицької РДА також жінка — Тарасова Наталія Олександрівна. Привітна, активна господиня.
Як завжди директор офісу реформ Юрій Горбенко розповідав про мету, принципи децентралізації, і потім по кожній громаді всю фінансову частину. Спілкуючись з колегами з інших областей я дізналася, що таких розрахунків немає ні в кого.

Херсонський офіс реформ проаналізував статки, витрати, що заробляли і що можуть заробити самі, прорахували горизонтальну дотацію вирівнювання, державні субвенції на освіту, охорону здоров’я, спорт, культуру, прорахував повністю апарати сільських виконкомів, бо село має жити і послуги люди мають отримувати у своєму населеному пункті, і все це абсолютно по всіх громадах.

Була зроблена просто величезна робота. У В.Рогачику планується одна район — громада. Це мабуть єдиний район, де всі села працюють з дефіцитними бюджетами. І тільки якщо вони об’єднаються у одну громаду , то тоді вийдуть на плюси всього у 125,3 тис. грн.

Але це вже є самодостатня громада. Депутат обласної ради Лариса Оленковська наголосила на необхідності підготовки представників місцевого самоврядування розповіла про можливість отримати ступінь магістра державного управління за спеціальністю «Місцеве самоврядування» у Херсонському національному технічному університеті. Коли дійшла черга запитань то всі спочатку сиділи мовчки.
Довелося запитувати кожного керівника про їх думки. Перше, що вони сказали: нарешті нам все докладно пояснили з усіма розрахунками. І у всіх майже одне і теж: люди бояться, інформацію мають частково зі ЗМІ, частково шушукання типу « хтосьдесьчув».

— «Ми можемо людей зібрати, приїдьте у наші села і розкажіть це саме нашим людям. Правда ми багато не зберемо, бо в кого свиня пороситься, в кого городи, в кого корови, але хоча б тим, що прийдуть. Ви хоча б скажіть, що точно не будуть закриватися школи і дитсадки».

Ну нам то не шкода, але у нас в області 362 сільські, селищні ради. Це фізично не можливо. Голова Самійлівської сільської ради сказала, що вони прийняли рішення на сесії не приймати участь у об’єднанні громад бо нічого цього не знали. Буде знову збирати збори і вже все більш детально розповідати людям про те, що почула сьогодні.

Знову сільські голови піднімали питання недоречності слова «добровільне» в назві Закону про добровільне об’єднання громад.

— «Склалося таке враження, що це зроблено навмисно, щоб пересварити людей і затягнути процес».
Наголосили на колізії в законах стосовно обрання чи призначення старости, бо якщо старосту обирати, то він не зможе бути членом виконкому об’єднаної громади.
І навіть посміялися, коли говорили про те, що староста повинен мати актив, а одна голова сказала: та навіщо нам той актив і ті депутати? Від депутатів ніякого толку на селі, одні плітки розводять. А ми під Кримінальним Кодексом ходимо.

Ну депутати дійсно не несуть такої відповідальності, як сільські голови. Часто вони несуть кримінальну відповідальність за те, що прийняв колегіальний орган, а голова підписав. Але він не має права не підписувати.

Сільські голови набралися оптимізму і роз’їхалися по своїм громадам з корисною інформацією.

Я впевнена що ці жінки ще по дорозі прорахують всі вигоди від почутого, бо вони, як господині, завжди не тільки головою, а й серцем відчувають і ризики, і вигоду.
Про те, що не треба проводити реформи вже не говорить ніхто. Навпаки, питають як швидше пройти процедуру об’єднання. Тепер за нашими громадами не будуть встигати пани дуже народні депутати і Уряд.
Н. Возаловська

До теми:
Молоко та субсидія.

Міністерство аграрної політики та продовольства України пропонує змінити принцип розрахунку житлової субсидії та не враховувати прибуток домогосподарств від реалізації молока.

Мінагрополітики отримало офіційне роз’яснення Міністерства соціальної політики, в якому йдеться про те, що доходи домогосподарств від реалізації власно вирощеної продукції, мають враховуватись при призначенні житлової субсидії.

Це означає, що при реалізації, наприклад, молока за легальними каналами (зокрема, на переробку), доходи від продажу будуть зараховані господарствам до сукупного доходу сім’ї, а отже зменшаться шанси на отримання житлової субсидії.

Це методологічно невірно, тому що такі доходи не є чистими, оскільки не враховуються витрати на насіння, засоби захисту рослин, корми, ветеринарні препарати, тощо. Це означає, що сума доходів буде штучно завищена і не відповідатиме реальним фактично отриманим доходам.

В такому випадку особистим селянським господарствам буде невигідно реалізувати продукцію за легальними каналами, що зменшить обсяги її переробки та збільшить долю нелегального обігу.

Для прикладу, близько 40% молока, що переробляється в Україні, надходить від домогосподарств. Якщо позиція щодо врахування цих доходів при розрахунку житлової субсидії не буде змінена, одноосібникам буде простіше вирізати худобу, ніж ризикувати субсидією.
Особливо беручи до уваги і без того несприятливі ціни реалізації молока за поточної кон’юнктури і втрати традиційних ринків збуту.

Держава лише втратить, зважаючи на звуження бази оподаткування при зберіганні і переробці сільгосппродукції: «Адже там, де це можливо, селяни переходитимуть до реалізації продукції за каналами, що не підлягають офіційному контролю, наприклад на відкритих ринках».
Прес-служба Мінагрополітики