Навіщо «запустили» коронавірус і що з того вийде. Думки

Зміна, тобто заміна – можлива лише: внаслідок довгої Просвіти або прозріння, після планетарної катастрофи

Махатма (несправді Могандас Карамчанд; прізвисько «Махатма», що означає «велика душа», він отримав як духовний лідер Індії) Ґанді стверджував:
«Помиляються ті, хто думають, начебто між засобами та ціллю немає жодного звязку. Через цю помилку навіть релігійні люди чинили важкі злочини. Засоби можна вподобити насінню, ціль – дереву.
Які засоби, такі й цілі. Немає стіни, яка відділяє засоби від цілі. Розуміння цілі точно відповідає розумінню засобів. Ця істина не знає винятків.

У моїй життєвій філософії цілі та засоби – синоніми».

У третій частині доповіді Римському клубу, під назвою «Come on! Приєднуйся до нас у надзвичайній подорожі до сталого світу!» зазначено, що «людство біжить із катастрофою наввипередки», а «тотальний колапс системи сьогодні справді видається можливим». Таким чином, на думку авторів доповіді, уникнути катастрофи можна лише завдяки «новому наративу», тобто новій світоглядній позиції, розробка якої стала найважливішим завданням для Римського клубу.
Неоліберальний наратив практично привів людство до самознищення, проте його протилежність у вигляді кейнсіанського наративу, як застерігають «римляни», матиме практично такі ж самісінькі наслідки.

Всі ті псевдо-цінності, які нашій молоді насаджують у мізки новомодні ВУЗи на ґрантові кошти Сороса та йому подібних, тобто – конкуренція, гонитва за успіхом, неконтрольоване споживання, де сильна людина ототожнюється з її «економічним результатом», породили величезну нерівність.

Світогляд, побудований на такій системі цінностей, призвів до того, про що дуже вдало сказав Папа Франциск: «зовнішні пустелі у світі зростають, оскільки відбулося величезне розширення пустель внутрішніх». На думку Римського клубу, новий наратив має дати людям розуміння того, що вони виживуть тоді, коли «згуртуються заради спільного блага». Прекрасна, майже «комуністична» теза – наскільки правильна, настільки й маніпулятивна.

У бізнесі цьому наративу відповідає так званий «Природний капіталізм», принципи якого наводять у доповіді:

1. Використовувати всі ресурси набагато продуктивніше.
2. Перепроектовувати, опираючись на ідеї біомімікрії та Циркуляційної економіки, шляхи постачання енергії, забезпечення себе харчуванням, створення та забезпечення послуг, які нам потрібні.
Щоби ви не злякались такого мудрого формулювання, скажу простіше: йдеться про перепроектування процесів за принципами функціонування природи.
3. Керувати всіма інститутами, аби вони регенерували людський та природний капітал.
Цей принцип об‘єднує наступні принципи, які використовує природа для побудови якісних, стабільних, здорових і сталих систем:
1. «Правильні стосунки», за яких продовження життя стає головною метою.«Інновативність, адаптивність та чуйність», себто використання внутрішньої здатності людей створювати щось нове у всіх галузях.
2. «Сприйняття багатства як цілісності», коли багатством визнається «благополуччя в цілому».
3. «Правомірна партисирація», коли фінансове багатство справедливо, але не обов‘язково рівномірно, розподіляється виходячи з попереднього принципу.
4. «Надійний циркуляційний потік», як безперервне прагнення до мінімізації використання енергії та ресурсів, а також повторне використання та переробка матеріалів.
5. «Поширеність «крайового ефекту» (впливу границі), тобто створення доданої вартості багатства шляхом творчої співпраці.
6. «Прагнення балансу» – гнучкість і здатність ставати сильнішими після потрясінь.
7. «Шанування спільноти та місця» – створення здорових, стабільних спільнот і регіонів у мережеві локально-орієнтованих економік.

Прекрасні принципи, але спосіб їх «насадження» у масову свідомість є хибним.
Збочена система цінностей епохи Антропоцену, характерною рисою якої є явище так званого «потреблядства» (це слово більш влучно і по-суті характеризує те, що відбувається у світі), породжена лихварським капіталом та обгрунтована однобоким трактуванням (як це стверджується в колективній доповіді Римському клубу) постулатів Адама Сміта, Девіда Рікардо і Чарльза Дарвіна.

Колосальна промивка мізків, якою займалися (і продовжують!) не лише ЗМІ, а й поважні наукові інституції, університети, розпіарені філософи та письменники – настільки глибоко «вбила» в мізки пересічного обивателя маніпулятивну систему цінностей «вільного ринку», що сьогодні поволі формується її псевдоальтернатива в якості концепції «єдиного світового уряду», який ваш покірний слуга називає «страшним СУДом – Світовим Урядом Дегенератів».

Це явище можна проілюструвати перетіканням реальних активів у руки фінансових спекулянтів, як «інверсії влади від держави до корпорацій». Процес концентрації влади в руках фінансових спекулянтів містить у собі наступні ризики: зміна клімату, забруднення (особливо океанів), вичерпання ресурсів і втрата біологічного різноманіття; нерівність і соціальні негаразди, зокрема безробіття; громадянські, релігійні, територіальні війни; тероризм; масова міграція. Автори доповіді пишуть відкритим текстом: «Чимало війн за останні десятиліття опосередковано стосувалися доступу до ресурсів – особливо нафти та води – необхідних для живлення економічного зростання».

Природа (і мета) лихварської системи – це концетрація ВСІХ реальних ресурсів у руках обмеженого кола власників грошей. Відтак поширення масової нерівності неминуче призводить до хаосу, а виснаження ресурсів «потреблядством» і конкуренцією – до того явища, яке в доповіді «Римсбкому клубу» назване планетарними межами. Людство почало Перехід, зокрема і поза допустимі межі, наслідком чого є спустошення планети та поява НЕзворотніх процесів, які і ведуть нас до самознищення.

Дух грошей, тобто сама суть лихварства, подібний до джина, котрого випустили з пляшки. Неможливо переконати банки та корпорації в особі їхнього менеджменту та власників добровільно відмовитися від конкуренції та надспоживання, бо це вимагає усвідомленого споживання та взаємодопомоги. Останні неможливі без зміни системи цінностей. Така зміна, тобто заміна – можлива лише внаслідок довгої Просвіти або прозріння після планетарної катастрофи.

Жорсткою формою катастрофи є ядерна фаза Третьої світової війни. Оскільки метод переконання не діє, апологети нового світового порядку, вирішили піти шляхом насадження парадигми так званого «Природного капіталізму» шляхом занурення світу в шизофренію глобального карантину, який, на думку організаторів дійства, мав би вирішити одразу низку проблем, які не описуватиму за браком часу.

Поява Covid-19 була анонсована тією ж доповіддю Римському клубу, в якій сказано, що заснований у 2012 році Центр з вивчення екзистенційних ризиків (CSER), при Кембріджському університеті у Великобританії, серед загроз, які можуть призвести навіть до вимирання людства назвав таку: «Створення за допомогою синтетичної біології, вірусних та бактеріальних організмів з новими і смертельними характеристиками та властивостями, які можуть заразити людей і поширитися в усьому світі; особливо контроверсійною сферою досліджень є вірусологія «мутацій із набуттям функцій», що призводить до виникнення вірусів з абсолютно невідомими властивостями».

Більше того, автори доповіді чесно попередили: «запобігання змінам клімату вимагатиме настільки масштабних і швидких заходів, що жодна нова чи майбутня технологія не зможе стати вирішенням проблеми».
Отже маємо «масштабний і швидкий захід».

Однак вся ця система псевдо-переходу, яку вирішили впроваджувати «гуманними методами», є хибною. Капіталізм не може бути «природним», бо в природі не існує лихварства, на якому він побудований. Натомість Перехід можливий лише до природовідповідної системи. Як саме, насправді, нікого не цікавить: власників грошей і вже практично всіх ресурсів тому, що це загрожує їхній владі, від якої вони неспроможні відмовитися через високу ступінь дегенеративності; народ – через те, що це виходить за межі його розуміння.

А тепер ще раз уважно перечитайте наведені на початку допису слова Ганді…

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *