Децентралізація від чиновників, як елемент демонтажу держави. Чому так

Зло многолике і лукаве…

Кілька років тому написав статтю під назвою «Децентралізець», назва якої говорить сама за себе. Згодом неодноразово публічно заявляв, що всі «144 реформи» є гімна варті, зокрема, поліцейська та медична. Але «куратори», які через свої соросячі зграї нав‘язують нікчемні декоративні зміни, спотворюючи суть, завжди мають на меті свої інтереси, а не інтереси тубільного населення.

Якщо реформа МВС призвела до появи напівімпотентної-напівсадистичної піліції, реформа МОЗ – до розвалу медицини, як такої, то децентралізація – це демонтаж держави. І це є повністю закономірне явище. Адже заміна меблів у борделі не перетворить його в інститут благородних дівиць. Так і з нашими «реформами» – не зачіпаючи основи системи, вони неминуче призведуть до погіршення ситуації загалом. Зворотньо: якщо в борделі поставити замість зручних ліжок старі металеві, списані з приватизованого піонерського табору, то це тільки понизить статус закладу, не змінивши його суті, а згодом може призвести до занепаду та банкрутства. З державою те ж саме.

Тож зі псевдо-реформою децентралізації відбувається подібне, а причина її нікчемності полягає у нехтуванні Конституцією, тобто тими її статтями, в яких прописано поняття «територіальних громад».

За Конституцією територіальні громади мали би створити органи місцевого самоврядування, але для цього потрібно було розробити відповідні законодавчі механізми.

Почати з елементарного – окреслити поняття «території» та «громади». Іншими словами: народну ініціативу знизу мала би у правильному керунку спрямувати національна еліта зверху. Але, як записано у відомих «Протоколах»: для поневолення будь-якої держави найперше потрібно роз‘єднати сліпу силу народу зі зрячою силою національної еліти. Що за роки позиченої (цей епітет вживаю вже багато років) Незалежності було успішно реалізовано через формування п‘ятої колони – армії соросят з деформованим світоглядом. Упереджуючи закиди деяких ура-патріотів: у московитів така сама ситуація – у них, як і в нас, діють по-суті радянські органи місцевого самоврядування, тільки замість комуністичної партії ними керують партії олігархічні.

Конституційні територіальні громади, створені згідно Європейської Хартії місцевого самоврядування, мали би стати отим «джерелом народовладдя», передбаченим Основним Законом.

Багато на цю тему писав і навіть (наївний!) підготував матеріали по зміні системи для ґранту. Але це теж нікому не потрібно, бо гранти дають на речі нікчемні та несуттєві. Мета грантодавства – каналізування енергії молодих і розумних, водночас із формуванням у них потрібного зовнішнім кураторам світогляду. Знаю про що кажу, а кінцево це зрозумів під час аналізу діяльності так званого «реанімаційного пакета реформ», створеного романтиками Майдану і захопленого цинічними соросятами.

Процеси, які започаткували під брендом «децентралізації» не мають нічого спільного з народовладдям – це руйнування механізмів старої системи, без зміни її суті і без створення нової.

Пост-радянська система хоч якось, але працювала. Сьогодні, перед черговими незаконними місцевими виборами… Дорогі мої, писав неодноразово – всі вибори в умовах де-факто воєнного стану та порушення територіальної цілісності є незаконними – читайте закони і Конституцію!

Отже, перед місцевими виборами, які практично повністю «запхали» у партійний формат, поява незалежних і непідконтрольних олігархату політиків уже навіть теоретично неможлива. Ми маємо повністю розбалансовану систему державного управління, натомість багато неконституційних утворень під назвою ОТГ вже де-факто перетворились у феодальні вотчини, контрольовані містечковими олігархами.

Децентралізація, яка відбувається без створення конституційних територіальних громад і не підкріплена системою законів, є, по-суті, фрагментацією держави.

Що необхідно було зробити?

Відповім сам собі на це питання аби не дорікали вчергове за неконструктивну критику. Отже, перш за все необхідно було ввести у вітчизняне законодавче поле поняття «територіальних громад», як юридичних осіб наділених майном і ресурсами. Іншими словами – це впорядкування права власності, а найперше того конституційного – на землю та надра, яке закріплене в Основному Законі за Українським народом.

Жодного клаптика землі поза межами територіальних громад! Це мала б відбутися повна інвентаризація та аудит наявних ресурсів. І зробили би це самі ж громади.

Відтак бюджети би формувалися знизу-догори, а територіальна громада отримувала би зиск з усього, що розташоване на її території! Перерозподіл бюджетів, а відтак і повноважень – це наступне завдання, суть якого полягає у розподілі прав та обов‘язків між державою та реальним місцевим самоврядуванням. До прикладу, у Франції громада самостійно розпоряджається власними коштами, а перфект слідкує, щоби це відповідало чинному законодавству…

Не буду продовжувати, бо багато казати – нема кому слухати…

Нас чекає «весела» осінь. Так що готуємося. Буде жорстко.
Ю.Ситник

 


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *