Как корабль назовёшь — так он и поплывёт, гласит народная мудрость.
После принятия закона о «коммунистическом прошлом», когда подлежат переименованию города и улицы с советскими названиями, возникает вопрос: как быть с «императорскими» названиями?
Херсон, по одной из версий, Екатерина вторая назвала в честь греческого Херсонеса.
Возникает вопрос, если в Таврийском крае была цивилизация до греков, и они тут набирались «жизненного опыта», почему мы берем их название?
Видео по теме греков и Таврии здесь
Есть ещё одна версия, слова «сердца место» по немецки «Herz Ort«, звучит как Херсон.
К примеру, вот такой опрос идёт на сайте горсовета Днепропетровска. Какое название городу выбрать.
Для Херсона хорошим названием стало бы: Тавр или Днепрослав.
Жители города, стали бы — таврийцами.
Даже солиднее чем итальянский Рим, и вся их империя.
Как думаете?
Автор предложения и соответствующей петиции,
М. Меньшов, сайт автора menshov.m-ua.info
Дополнение от 17 сентября 2015 года:
Є думка що в Україні планується багато перейменувань, які будуть використовувати слово ДНІПРО.
І що воно є латинського походження. На це можна зауважити, що в Таврії була цивілізація, коли ще не було латини та Риму.
Відео по темі youtube.com/watch?v=w5TbwLP9ALo
Використовувати назву Херсон, яке німецьке дівчисько дало місту, не знаючи української мови, та погано російську?
Потрібно поважати себе, та дати нову назву доброму місту на березі нашої величної ріки.
Можлива також назва ТАВР — солідно та звучно.
У XIX — на початку ХХ століть Таврією називали Таврійську губернію, створену в 1802 році (центр місто Сімферополь).
До її складу входили терени сучасної Автономної Республіки Крим, південні частини Херсонської та Запорізької областей. Ця назва проіснувала до 1918 року.
Нужно знать:
Идиомы с компонентом «хер» конкурируют с исходным выражением и близки к табуированным формам.
В соцмережі Володимир Молчанов, має таку думку, до «дня міста Херсона»:
Ви святкуєте річницю перейменування злочинною царицею нещодавно захопленого нею козацького поселення, якому було на той час вже понад 40 років.
В якому на час «заснування» стояв цілий пікінерський полк (колишня запорізька паланка), до речі полк називався Херсонським.
Яке було на час «заснування» центром повіту. Теж чомусь Херсонського. Та прочитайте нарешті первинний документ — катькин указ.
«Заложить на месте Александр-шанца крепость и верфь, впредь именовать сие место Херсоном…»
Ця колядь не заснувала місто, а лише промислове підприємство і підвищила статус укріплення з шанцу до фортеці другого класу.
І перейменувала те, що запорожями звалося Старим Перевозом, а москалями — Алєксандръ-Шанцъ. Може досить лити воду на млин руССкомірцев і новороссів, га, минолорічні борці з сепаратистами?
С.Киринович: А шо делать, если Херсон основали Потёмкин с Екатериной!
В.Молчанов: Малашевич с Минихом. В 1737. Это все знают, но продолжают нести ватный бред про двух московских оккупантов и поработителей — немецкую суку и ее кривого типа мужа
С.Киринович: Владимир, военное укрепление — не есть город! Вот Одесса выросла из города Хаджибей, потому там не было российского основания города. А Александ-Шанц, — всего лишь военное укрепление. Почитайте, научные, исторические толкования понятие города.
В.Молчанов: поселение при перевозе — это не просто военное укрепление. Оно предполагает постоянное население. Быть городом для даты основания не обязательно. Например, Кривой Рог основан вообще как почтовая станция указом Кальнышевского.
Почитайте когда городом стала Каховка. Олешки? Или им еще по Вашей логике и 100 лет нет?
Дементий Белый «Херсонес» имел непосредственное отношение к названию «Херсон» (слав. Корсунь — исковерканное Кхерсон).
А «Херсон» (Корсунь) имел непосредственное отношение к названию нашего города.
Екатерина имела серьезные основания возродить топоним Херсон.
И она это сделала в 1775 году, когда создала Славяно-Херсонскую епархию с резиденцией в Полтавском Крестовоздвиженском монастыре.
(дополнительно: указ о создании Славяно-Херсонской епархии в 1775 году).
————————————
Патриотам Херсона и думающим людям на заметку:
Свободные люди сами выбирают название своего города, а рабы — что дадут.
На фото: киноконцертный зал «Юбилейный» и фонтан у крепостных ворот. Снято в 1981 году.
Смотрите комментарии к статье.
Петиция «Про перейменування міста Херсон» от 24.03.2017 на сайте горсовета.
В течении 30 дней открыта для подписания https://petition.e-dem.ua/kherson/Petition/View/62
К сожалению, людям было трудно подписать: авторизоваться через банк — получите СМС с кодом. Потом зарегистрироваться через электронный ящик.
И зайти через банковский сервис или электронный ключ!
Высказывай свою позицию, не молчи.
Городу дали название те, кто его завоевал.
Судя, по количеству херсонцев которые подписали петицию, чистокровная немка Като правильно назвала город, жители без чувства собственного достоинства.
хер он и в африке хер
Просим переименовать Херсон
Имя — как икона. Оно дается один раз и навсегда. Но в советское время партийные лидеры не хотели считаться с этой истиной.
После распада СССР были преданы огласке некоторые бывшие секретные документы из архивов. Среди них — планы переименования ряда населенных пунктов Украины, в том числе и на Херсонщине.
Накануне 70-летия со дня рождения Сталина в 1949 году бывший тогда руководителем УССР Никита Хрущев решил сделать вождю особенный подарок — переименовать отдельные областные центры, чтобы увековечить имя того, кто заменял гражданам СССР, как тогда писали, не только отца, но и Солнце.
Но по неизвестным причинам Сталин не поддержал предложений о переименовании. Правда, после внесения этих предложений Хрущев вскоре был отозван в Москву, поближе к сталинскому трону.
Но азарт к переименованию не исчез. Через год продолжил начатое дело Михаил Гречуха, на то время — Председатель Президиума Верховного Совета УССР. Почти дословно повторяя Хрущева, он вносит предложение, поддержанное первым секретарем ЦК КП(б)У Леонидом Мельниковым, о переименовании уже десятков населенных пунктов районного масштаба. К счастью, и на этот раз идея «низов» не нашла поддержки «вверху».
Из архивов:
«Москва, Кремль, товарищу Сталину И. В.
На территории Советской Украины и до сих пор еще сохранились наименования некоторых городов, напоминающие о хищнических набегах чужеземных захватчиков на нашу землю. Одним из таких памятников являются город Херсон и город Измаил…
По историческим данным, на месте нынешнего города Херсона в 1773 году была основана русская крепость под названием Александр-Шанц. По минованию надобности эта крепость была разрушена русскими войсками, а поселение по предложению князя Потемкина было переименовано в 1778 году в город Херсон в честь Херсонеса-Таврического.
Слово «Херсонес» по-гречески означает полуостров…
С целью ликвидации исторической несправедливости и увековечивания отечественных наименований вношу предложение: переименовать город Херсон в город Сталиноднепровск и в связи с этим Херсонскую область переименовать в Сталиноднепровскую область…
Н. Хрущев, г. Киев. 20.V.1949 года, № 1/64».
«Секретарю ЦК КП(б)У Украины товарищу Мельникову Л. Г.
На территории Украинской ССР осталась еще некоторая часть населенных пунктов, наименования которых и до сих пор напоминают о хищнических набегах турецких, немецких, греческих и прочих чужеземных захватчиков на нашу землю…
Посылаю Вам перечень таких населенных пунктов с необходимыми материалами.
Прошу рассмотреть,
М. Гречуха, июль 1950 года».
«Москва, Кремль, товарищу Сталину И. В.
На территории Советской Украины и до сих пор еще сохранились наименования некоторых населенных пунктов, напоминающие о хищнических набегах чужеземных захватчиков на нашу землю…
Прошу утвердить.
Секретарь ЦК КП(б)У Украины Л. Мельников».
Проект:
«Указ Президиума Верховного Совета СССР о переименовании городов Измаил, Станислав и Херсон…
Утвердить представление Президиума Верховного Совета УССР о переименовании городов Измаил, Станислав, Херсон и в дальнейшем: …город Херсон именовать — Приднепровск. В соответствии с новыми наименованиями областных центров в дальнейшем:
…Херсонскую область именовать- Приднепровская.
Председателю Президиума Верховного Совета СССР Н. Шверник.
Секретарь Президиума Верховного Совета Союза ССР А. Горкин.
Москва, Кремль,… 1950 года».
Справка:
«О населенных пунктах УССР, подлежащих переименованию.
…Город Геническ (райцентр Херсонской области), наименование татарского происхождения. Ранее поселение называлось Усть-Азовск.
Вносится предложение городу Геническу возвратить его историческое наименование — Усть-Азовск и Генический район именовать — Усть-Азовским.
Поселок Скадовск (райцентр Херсонской области), назван в честь землевладельца Скадовского.
Вносится предложение переименовать поселок Скадовск в поселок Черноморск и Скадовский район — в Черноморский».
В 1980-х годах секретарь обкома А. Кочубей на совещании руководителей предлагал переименовать Голую Пристань в Зеленоград. Но никто не поддержал эту идею.
Смешной ролик, как появилось название города Херсон
Що царське одоробло з хрестом над Дніпром досі робить.
Не кажучи вже про зображення на гривнях. Навряд чи десь ще в світі є національна валюта, на якій прославляється братовбивця і ґвалтівник.
На жаль, якщо декомунізація у нас ще якось повзе, то про деімперіалізацію навіть мови нема — «новою владою» та її посіпаками сама думка про це відразу таврується як «намір розколоти країну» та «образити російськомовних».
Сьогодні кілька разів зустрічав коментарі українців в соцмережах з приводу відкриття пам’ятника Володимиру в Москві:
«Він дивиться на місто, в якому ніколи не був, і на народ, який ніколи не хрестив».
Типу, взяли нашого українського героя — і вкрали.
А чи варто шкодувати? Ось ви сильно шкодуєте з приводу вкраденого в України авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов»?
Ззастаріла і шкідлива для свого власника відрижка совка, яка давно стала купою плавучого металобрухту. Володимир та й горезвісне «Хрещення Русі» точно так само не потрібні Україні.
Як тільки в Росії озвучили ідею зведення пам’ятника, треба було відразу ж знімати бронзового Володимира в Києві і відправляти в Москву з супровідною запискою «Забирайте назад!»
Такий момент упустили. Але, можливо, не все втрачено, і де-небудь в Орлі поруч з Грозним захочуть поставити ще одного Володимира?
Важко уявити іншого правителя, який приніс Україні стільки шкоди.
Заради особистого дріб’язкового бажання поріднитися з імператором син рабині прийняв християнство, а потім терором змусив народ зробити те ж саме.
Приніс на нашу землю заразу, яка наробила чимало лиха, знівечила душі, а в Росії цілком передбачувано трансформувалася в гундяєвщину.
Зараз Україну поки що рятує конкуренція релігій, немає однієї «царської конфесії», але ми недалеко пішли, якщо оцінювати за єдиною шкалою мракобісся.
Українці ніколи не святкували «Хрещення Русі» — ця ідея прийшла в голову відомого маразматика обер-прокурора Святійшого Синоду Побєдоносцева.
«Хрещення Русі» в цьому сенсі одного поля ягідка з культом «Дня Перемоги». У 1888 році Побєдоносцев організував перше пафосне святкування, під час якого був закладений Володимирський собор в Києві та відкрито пам’ятник Богдану Хмельницькому. Володимира імперці поставили на березі Дніпра трохи раніше, в 1853 році.
Про Хмельницького я не так давно писав — його культ точно так само штучно створювався і підтримувався спочатку Російською імперією, а потім Совітами.
Хоча в реальності він досить жваво, в дусі Іловайського котла, злив повстання під час Берестецької битви і свідомо проміняв створення української держави на московське рабство.
Якби Україна повністю позбулася імперського і совкового впливу, в кожному місті на почесних місцях стояли б пам’ятники князю Святославу Ігоровичу та полковнику Івану Богуну.
Ось вони українські герої, без питань.
Але перший, бачте, не православний, а другий не бажав кланятися ні полякам, ні москалям, борючись за свободу для своєї землі.
Тому прославляють не їх, а дрібного дегенерата Володимира і холуя Хмельницького.
Взагалі, вся ця ситуація зі стогонами українців з приводу вкраденого в Москві Володимира сильно нагадує інший недавній епізод, коли посольство України в Москві, яке вже давно втратило останні крихти гідності, виставило почесну варту біля стели з написом «Київ», хоча логічніше було б вимагати взагалі цю стелу демонтувати — саме її перебування біля кремлівської стіни повинно сприйматися українцями як образа й атавізм.
Але Україна досі живе міфами, які дбайливо створювала спочатку Російська імперія, а потім комуняки.
================
Козацькі поселення, розкидані по степу, досягали берегів Чорного та Азовського морів.
Ще в XVI столітті на місці сучасного Маріуполя стояла козацька фортеця Кальміус – центр Кальміуської паланки війська Запорізького, а на місці Херсону ще в 1730-х запорожці заснували Олександрів шанець – центр Інгульської паланки. На місці Дніпра, дореволюційного Катеринослава ще за Речі Посполитої стояла фортеця Кодак, і пізніше розміщувалась запорізька Кодацька паланка.